В сучасних економічних умовах, які характеризуються кризовми явищами, нестабільністю національної економіки, коливанням валютного курсу, впливом пандемії, пов’язаною з коронавірсуною інфекцією SARS-CoV-2, негативного впливу зазнав банківський сектор, що зумовлює актуальність та своєчасність дослідження.
Дослідженням банківського сектору та банківських ризиків зокрема присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених як: О. І. Барановського, І. О.Бланка, І. С. Кравчука, В. В. Лавренюк, А. М. Мороза, О. О. Терещенко, В. М. Федосова, В. С. Шапран, Д. Даймонда, Е. Карлетті [1-4] та ін.
У цілому банківська сфера характеризується досить високою ризиковістю у порівнянні з іншими видами економічної діяльності. Це зумовлено специфікою функцій, які виконує кожна банківська установа. Банківські установи мають велику кількість партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан яких безпосередньо впливає на їхнє становище. Діяльність банківських установ досить різноманітна і включає операції залучення коштів, емісію і купівлю цінних паперів, видачу кредитів, факторингові та лізингові операції, забезпечення клієнтів готівкою та ін.
Здійснення банківських операцій пов'язане з можливістю реалізації кількох ризиків. Через те, що банківські установи одночасно здійснюють і активні, і пасивні операції, виникають додаткові ризики, такі як ризик незбалансованої ліквідності, ризик розриву в строках залучення та розміщення коштів, валютний ризик тощо. Це спонукає до пошуку особливих підходів до обмеження їхнього впливу, які одержали назву «управління активами і пасивами банку» [1].
Сукупність факторів ризику банківських установ у розрізі внутрішніх та зовнішніх представлено в табл. 1
Таблиця 1
Сукупність факторів ризику банківських установ
Джерело: узагальнено автором на основі 1-4
З метою попередження, уникнення та мінімізації ризиків банківських установ сучасна наука та практика виділяє шляхи їх мінімізації: заміна застарілих технологічних схем, продуктів та послуг новими; підвищення кваліфікації та стажування персоналу; удосконалення технічних засобів; диверсифікація; лімітування; моніторинг та контроль; створення власних резервів, компенсація ризику за рахунок поточного прибутку; розподіл ризиків між іншими учасниками ринку: банками, страховими, інвестиційними, факторинговими та лізинговими компаніями, іншими фінансовими організаціями.
Дотримання комплексу запропонованих заходів щодо мінімізації ризиків дасть можливість банківським установам покращити ефективність їх функціонування, забезпечити приріст капіталу, підвищити надійність функціонування та прибутковість банківських установ.
Список використаних джерел
1. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика : научн. изд. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Проспект, 2007. 1024 с.
2. Барановський О. І. Антикризові заходи урядів і центральних банків зарубіжних країн. Вісник НБУ. 2009. № 4. С. 8-19.
3. Івченко І. Ю. Економічні ризики : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2004. 304 с.
4. Корнилюк Р. В. Системний ризик у банківській діяльності : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08. Київ, 2020. 40 с.
__________________________
Науковий керівник: Дяченко Катерина Сергіївна, кандидат економічних наук, кафедра міжнародно бізнесу, фінансів та обліку Харківського торговельно-економічного інституту Української інженерно-педагогічної академії
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter