Державний фінансовий контроль є однією з найважливіших функцій державного управління, значення якої в сучасних умовах дедалі зростає. Належна організація та здійснення контролю в управлінні державним майном і фінансовими ресурсами стає необхідною передумовою для здійснення в державі ефективної економічної політики.
Основними напрямами реалізації державної політики у сфері організації державного фінансового контролю в Україні доцільно визначити такі:
формування цілісної системи контролю, яке забезпечить:
застосування загальноприйнятої міжнародної практики організації фінансового контролю, яка буде адаптованою до національних особливостей [1];
визначення зовнішнього контролю як контролю спеціального, який здійснюється створеними поза системою виконавчої влади органами фінансового контролю;
розвиток нормативно–правової бази діяльності суб'єктів державного фінансового контролю, що забезпечить:
перехід від контролю, який здійснюється після завершення фінансово–господарських операцій, до контролю, який передує прийняттю управлінського рішення або здійснюється на стадії його виконання;
запровадження нових форм контролю;
визначення чітких процедур, які забезпечать його безперервність та ефективність контролю на всіх стадіях бюджетного процесу, і запровадження механізму дієвого впливу суб'єктів контролю на хід відшкодування незаконних і нецільових витрат бюджетних коштів;
започаткування ведення обліку коштів, що залишаються в розпорядженні суб'єктів господарювання у зв'язку з наданням їм пільг з оподаткування, та забезпечення контролю за використанням цих коштів;
покладення повноважень з контролю за виконанням економічними агентами договірних зобов'язань, що погашаються за рахунок бюджетних коштів, на суб'єктів державного фінансового контролю, які здійснюють нагляд за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів; підвищення професійного рівня головних бухгалтерів головних розпорядників бюджетних коштів;
покладення функцій контролю за ефективним використанням державного майна та управлінням державною часткою у статутних фондах акціонерних товариств на спеціально уповноважений суб'єкт державного фінансового контролю;
удосконалення наукового, інформаційно–технічного та кадрового забезпечення, що сприятиме:
впровадженню в роботу суб'єктів державного фінансового контролю передового вітчизняного та зарубіжного досвіду;
розробленню та реалізації сучасних інформаційно–технічних проектів, організації на їхній базі оперативного обміну інформацією між суб'єктами державного фінансового контролю;
задоволенню потреб суб'єктів державного фінансового контролю та контрольно–ревізійних підрозділів щодо підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Список використаних джерел:
1. Carassus David, Georges Gregorio. Gouvernnance et audit externe legale: une approche histoeique comparee a l’obligtion de reddition des comptes / David Carassus, Georges Gregorio [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.univ–pau.fr/IAE–CREG/IMG/pdf.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter