Як показує історичний досвід, аутсорсинг був визнаний уперше бізнес-стратегія у 1989 році, протягом 90-х років минулого століття, інструмент аутсорсингу міцно інтегрувався в міжнародний бізнес. Із самого початку аутсорсинг, в основному, використовувався в таких сферах послуг: професійні послуги охорони, логістики, клінінгові послуги, кейтеринг, управління інфраструктурою, технічне й адміністративне обслуговування споруд, послуги в секторі дозвілля та готельному секторі. Новий виток розвитку розпочався з 2009 року, коли в результаті світової фінансової кризи все більшу важливість аутсорсинг набув у сфері залучення людських ресурсів, високотехнологічної індустрії, операційного функціоналу "білих комірців", широкого спектра фінансових послуг [2]. Виділяють декілька видів аутсорсингу, зокрема: 1) виробничий аутсорсинг; 2) ІТ-аутсорсинг; 3) аутсорсинг персоналу (аутстафінг); 4) аутсорсинг бізнес-процесів [2, c. 89].
Аутсорсинг як особлива форма ділових відносин, що породжує новий клас бізнес-систем, окремі елементи яких мають міцні довгострокові економічні зв’язки, залишаючись при цьому незалежними ринковими суб’єктами.
У якості нового методу організації бізнесу, спрямованого на підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом зниження адміністративних і трансакційних витрат, підвищення продуктивності праці, отримання доступу до наявних на ринку активів і зниження вартості поставок, адже аутсорсинг відноситься до числа найбільш поширених організаційних інновацій [1].
Вносячи зміни до способу ведення бізнесу на світовому ринку, як на локальному рівні, так і глобальному, зберігаючи за собою позиції зростання протягом останніх десятиліть. Наразі українським підприємцям, які бажають вийти на зарубіжні ринки з власним продуктом або послугами аутсорсингу, потрібно переорієнтуватися з індивідуалістичного на про-командний підхід до створення продуктів програмного забезпечення [3].
2018 р. аутсорсинг бізнес-процесів забезпечив набагато меншу частку глобального доходу галузі, ніж аутсорсинг інформаційних технологій $3,7 трлн. та продемонструють зростання на 6,2%, у порівнянні з минулим роком.
Як вважають дослідники, розвиток ІТ-індустрії в Україні значно випереджає середні темпи розвитку сегменту у світі, який показує щороку зростає на 11-26%, тобто загальне зростання в IT-галузі сягає 20% на рік. Однак, згідно з інтернет-ресурсу Польща випередила Україну, що у свою чергу звертається увага в Польщі дохід на ІТ-спеціаліста практично втричі перевищує аналогічний показник в Україні [4]. Все через те, що продаються готові продукти та послуги, а у вітчизняних аутсорсингових реаліях – висококласні «раби на галерах».
Можемо відмітити, що державі необхідно зменшити витік міграції айтішників, встановити єдині правила на ринку, який забезпечить відкритий доступ до ринків капіталу та забезпечити рівність у доступі до правосуддя, вдосконалити податкову політику, зменшити нововведених регуляторних бар'єрів, розвивати ІT-освіту тощо.
Список використаних джерел:
1. Аникин Б. А. Аутсорсинг: создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций [Текст] / Б. А. Аникин. – М.: Инфра – М, 2003. – 187 с.
2. Загородній А.Г., Партин Г.О. Аутсорсинг та його вплив на витрати підприємства. Фінанси України. 2009. № 9(166). С. 87–97.
3. Козьменко К. Аутсорсинг як форма міжнародного співробітництва на ринку ІТ-послуг та перспективи його розвитку в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http//:www.papers.univ.kiev. ua/
4. Ринок інформаційних технологій Польщі майже втричі перевищує ринок України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua
________________
Науковий керівник: Костьов'ят Ганна Ігорівна, викладач, Ужгородський національний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter