:: ECONOMY :: ПРИВАТИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ :: ECONOMY :: ПРИВАТИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
:: ECONOMY :: ПРИВАТИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 26



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПРИВАТИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА, ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

 
21.11.2018 18:02
Автор: Денищич Вікторія Олександрівна, студентка, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Приватизація – це процес, який не можна однозначно трактувати. В широкому значенні приватизація - це один з важливих аспектів політики, в якій регулювання економіки означає сповільнення темпів розширення чи скорочення державного сектора, що призведе до збільшення вкладу приватного сектора в розвиток господарства. Це явище обумовлене зміною економічних умов та посиленням впливу ринкових сил.

У вузькому розумінні приватизація означає не лише політику, яка охоплює всі сектори економіки, а й повну (або часткову) передачу прав власності на капітал відповідного державного підприємства акціонерному товариству або приватній особі.

Накопичений досвід світової приватизації неправильно застосовувати без якісних доробок при передачі державних підприємств у приватну власність через ряд особливостей. Основне протиріччя приватизації у країнах колишнього Радянського Союзу, в Україні зокрема, пов’язане з тим, що сама приватизація розглядається як продаж підприємств, які не мають власників, та точної вартості, яку ніхто не знає, покупцям, у яких немає належних коштів. Розвиток приватизації державної власності в Україні мусить подолати нерозвиненість ринкових механізмів та відсутність потрібної інфраструктури [2, c. 15].

Зміни, що відбуваються, вимагають теоретичного осмислення, актуальність якого буде невпинно зростати в міру просування незалежних держав шляхом повного оновлення економічної структури та методів господарювання.

У розвитку людської цивілізації, економічних систем, становленні і розвитку товарного виробництва поряд з поділом праці вирішальну роль відіграє власність. Відносини власності складають основу будь-якої економічної системи.

Історії людського суспільства відомі найрізноманітніші форми власності, у тому числі найбільше значення мають державна і приватна власність.

У сучасному світі немає жодної країни, де б держава активно не займалося господарською діяльністю. Переважання державної форми власності в економіці країни веде до виникнення державної монополії, яка згубна для розвитку економіки, для споживача, населення і надзвичайно вигідна виробнику. Одержавлення всього суспільного життя означає, що держава займає монопольне становище, а сама система суспільного життя виступає в якості авторитарно-бюрократичної держави [1, c. 25].

Гіпертрофоване одержавлення економіки призводить до мономорфізму власності, окостеніння підприємницьких структур, перешкоджає функціонуванню ринкових механізмів. Саме тому необхідно роздержавлення і приватизація. Але при цьому необхідно дотримуватися законів та конституційних норм. Процес приватизації має відбуватися чесно, відкрито та прозоро [3, c. 67].

За роки незалежності в Україні  недержавний сектор зайняв якщо не домінуюче, то цілком важливе місце в економіці, що є ключовою передумовою незворотності економічних і соціально-політичних змін.

Проте за весь цей час не виконані основні цілі приватизації: соціальна (не досягнуто відчуження працівників від засобів виробництва і результатів праці), і економічна (близько 10 років половина промислових підприємств України працювала збитково). І лише в останні роки стали більш чітко проявлятися переваги в ефективності роботи недержавного сектора перед державним.

У той же час, акціонерна власність в країні до цих пір носить формальний характер (часто по суті це чиясь власність). Крім того, значна частина колишнього державного майна внаслідок незаконної приватизації безповоротно загублена.

В Україні точаться суперечки про справедливість приватизації. Багато громадян і експертів впевнені, що найбільшими шматками економіки заволоділи окремі представники - олігархи, а «пограбована» ними держава втратила можливість використовувати багатство країни на користь своєї громади. Політика приватизації іноді проводиться без участі антимонопольних органів і без достатніх уявлень про ринкові процеси, що призвело до суперечливих наслідків в аспекті формування конкурентного ринку. З одного боку, приватизація призвела до збільшення числа господарюючих суб’єктів, що конкурують між собою на одних і тих же товарних ринках, а з іншого, приватизація сприяла деіндустріалізації країни і скорочення обсягів виробництва. 

В ході приватизації, на продаж був виставлений ряд найбільших компаній, які продавалися на заставних аукціонах. Аукціони називалися заставними, так як на відміну від звичайних аукціонів компанії не продавалися, а віддавалися в заставу. Однак викуплені назад вони не були. Також підприємства були виставлені за заниженими цінами, а конкурс був дуже низький. Аналіз складу учасників аукціонів і їх гарантів показує, що в більшості випадків конкуренції при проведенні аукціонів не передбачається. У багатьох випадках в конкурсі беруть участь кілька компаній, що належать одній і тій людині або групі осіб. Більш того, держпідприємства часто купуються за гроші, взяті в кредит у держави. Таким чином, банки фактично кредитували державу державними ж грошима [4, c. 17].

До теперішнього часу держава не готова усунути перераховані негативні тенденції і змінити пріоритети державної політики в галузі приватизації, розробити і реалізувати нові підходи до вирішення питань, пов'язаних з управлінням державним майном, тим самим порушуючи власні програмні установки. Слід підкреслити, що саме правове регулювання, починаючи з конституційного рівня, є основним чинником розвитку конкуренції. В іншому випадку цілі приватизації знову не буде досягнуто. Залишається сподіватися, що держава не допустить тих же помилок, що і 20 років тому, і «нова хвиля» приватизації сприятиме розвитку конкуренції та реалізації конституційних принципів.

Список використаних джерел:

1. Гарбар В.А., Капніна Л.В., Коменчук О.В. Особливості антимонопольного регулювання природних монополій в Україні. Актуальные научные исследования в современном мире. 2016. № 12. С. 1-4.

2. Перерва П.Г., Чубукова О.Ю. Досвід приватизації у Великій Британії для України. Актуальні проблеми економіки. 2014. № 4. C. 14-16.

3. Резнік В.Т. Приватизація в Україні як соціально-економічний процес: об'єктивні показники та суб'єктивні оцінки. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2015. № 2. C. 66-89.

4. Роль приватизації в ринкових перетвореннях в Україні. Українська інвестиційна газета. 2015. 8 травня. C. 18.

_________________________

Науковий керівник: Гарбар Віктор Анатолійович, кандидат економічних наук, доцент, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
28.11.2018 10:51
СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО – ІННОВАЦІЯ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
28.11.2018 10:32
РОЗВИТОК DIGITAL-БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
27.11.2018 21:40
УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
27.11.2018 20:30
РОЗВИТОК ПІДХОДІВ ДО ВИМІРЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
27.11.2018 20:27
ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
27.11.2018 20:10
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОСЛУГ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ
27.11.2018 19:34
ВПЛИВ МОРАТОРІЮ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
27.11.2018 14:20
EXCHANGE RATE AS A COMPONENT OF ENHANCING EXPORTS COMPETITIVENESS
27.11.2018 12:55
РОЗВИТОК РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
27.11.2018 12:42




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.220 сек. / Mysql: 1367 (0.179 сек.)