На сучасному етапу розвитку економіки України підприємницька діяльність у хімічній промисловості не є домінуючою формою господарсько-економічної діяльності, тому випускники ВНЗ традиційно зорієнтовані на роль найманого працівника. В результаті деіндустріалізації, в країні існує значний дефіцит вакансій, тому зусилля молодих фахівців у першу чергу спрямовуються на пошук робочого місця з гідною оплатою та соціальними гарантіями, а не на фахову самореалізацію. Тобто першочерговим у пріоритеті молодих фахівців є задоволення матеріальних потреб. У той же час всесвітньо відомий вчений А. Маслоу зазначив, що матеріальні потреби в ієрархії базових людських потреб займають нижчі рівні. Навіть якщо базові матеріальні потреби людини задоволені все одно незабаром виникне тривога та незадоволеність, якщо людина не займається тим, для чого вона «створена». Людина повинна бути тим, чим вона може бути. Цю потребу вчений називав самоактуалізацією, і характеризував це як бажання людини реалізувати себе, проявити у собі те, що закладено потенційно [1, с.69].
Самоактуалізація є першим кроком на шляху до самореалізації. Під професійною самореалізацією можна розуміти постійний різночасний процес формування потенцій індивіда у творчій діяльності протягом усього життєвого шляху. Серед найбільш значущих особистісних чинників, що сприяють професійній реалізації, самоэффективность особистості є найважливішою. Вона виражається в здатності організувати свою професійну діяльність і досягати успіху в різних економічних умовах. В ринкових умовах приватний сектор є невід’ємним складником економіки однак на сучасному етапі розвитку національної економіки України в економічній культурі більшості українських громадян підприємництво та бізнес сприймаються як діяльність лише за ради прибутку. В 90-ті роки ХХ ст. ми часто мали справу з особливим видом вимушеного підприємництва, обумовленого необхідністю, а не самореалізацією, спряженого зі страхом перед негативними соціально-економічними змінами, що спровокували деградацію багатьох життєвих цінностей. У той же час у розвинених ринкових економіках саме можливість самореалізації, а не жадоба до наживи управляє поведінкою сучасного успішного підприємця, бізнесмена, стає основним мотиваційним фактором підприємницької діяльності.
Мета бізнесу, як стверджує П. Друкер, знаходиться за межами самого бізнесу. Прибутковість – не мета підприємства та підприємницької діяльності, а обмежуючий фактор цієї діяльності. Корисний мотив і його продукт – максимізація прибутку, не мають відношення до функцій бізнесу, його цілей і задач [2, с. 47]. Для багатьох країн світу культура підприємництва є частиною менталітету населення про, що, наприклад, говориться у роботі М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму», однак у свідомості наших співвітчизників підприємницька діяльність ще не розглядається як природній звичайний шлях до фахової самореалізацій.
Список використаної літератури:
1. Мотивация и личность. / Абрахам Маслоу. – СПб.: Питер, 2003. – 352 с.
2. Друкер П.Ф. Практика менджмента. : Пер.с англ. : - М. : Издательский дом «Вильямс », 2001. – 398 с..
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter