Із зростанням наприкінці ХХ-го століття ролі транскордонного співробітництва у житті регіонів і громад, відкриттям нових можливостей для активізації господарської діяльності на периферійних територіях та підвищення їх конкурентоспроможності, новою формою транскордонного співробітництва постають транскордонні кластери.
Транскордонний кластер є формою інтеграції незалежних компаній та асоційованих інституцій, що географічно зосереджені у транскордонному регіоні, спеціалізуються у різних галузях, пов’язані спільними технологіями та навиками і взаємодоповнюють одна одну, яка базується на наявності погодженої стратегії розвитку учасників кластера [1, с.246].
Україна вже має певний досвід у створенні транскордонних кластерів в межах існуючих по периметру її державного кордону транскордонних регіонів. Проте, окремі з них в силу певних обставин не набули свого подальшого розвитку, а декотрі так і не були створені, залишившись лише кластерними ініціативами. Впродовж останніх 10 років за участі України було створено близько 18 об’єктів інноваційної інфраструктури, які можуть називатися транскордонними, з яких 15 кластерів [2, с. 49]. Деякі з них подано в табл. 1.
Таблиця 1
Транскордонні кластери та кластерні ініціативи в Україні
Джерело: сформовано авторами на основі [3, с.102-106; 4, с.11-14]
З таблиці 1 видно, що останнім з поміж кластерів створений 19 лютого 2015 року “Транскордонний кластер інновацій”. Це свідчить про те, що процеси кластеризації на прикордонних територіях України впродовж останніх років не спостерігаються. В тому числі на сьогодні не демонструють ознак розвитку транскордонні інноваційні структури, утворені за участі російської сторони, з огляду на військову агресію зі сторони Росії та відповідно послаблення українсько-російських транскордонних взаємодій [2, с. 50].
Разом з тим, на сьогоднішній день стратегічний курс України на європейську інтеграцію та поглиблення партнерства з ЄС обумовлюють необхідність інтенсифікації транскордонного співробітництва її західних прикордонних областей. Це в свою чергу передбачає доцільність активізації розвитку існуючих та створення нових транскордонних кластерів на цій території.
Список використаних джерел:
1. Добрєва Н. Основні напрями розвитку транскордонних кластерів в Україні/ Н.Добрєва// Ефективність державного управління. – 2013. – Вип.34.
2. Розвиток транскордонного співробітництва: науково-аналітична доповідь/ НАН України. ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України"; наук. Редактор В.С.Кравців. – Львів, 2017. – 89 с. (Серія “Проблеми регіонального розвитку”).
3. Посібник “Транскордонне співробітництво”. Мікула Н.А., Толкованов В.В. – Київ, видавництво “Крамар”, 2011, 259 с.
4. Розвиток транскордонного співробітництва: науково-аналітична доповідь/ НАНА України. ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України”; наук.редактор В.С.Кравців. – Львів, 2015. – 52 с. (Серія “Проблеми регіонального розвитку”).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter