Оптимізація структури капіталу є одним з найбільш важливих і складних завдань фінансового управління. Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношення використання власного та позикового його видів, за якого забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість [1].
Одним з механізмів оптимізації структури капіталу підприємства є фінансовий леверидж. Фінансовий леверидж – об’єктивний фактор, що виникає з появою позикового капіталу в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал і характеризує використання підприємством позикового капіталу, що впливає на зміну рентабельності власного капіталу [2].
Ефект фінансового левериджу – відображає рівень додатково одержуваного прибутку на власний капітал (приріст рентабельності власного капіталу) при різній частці використання позикового капіталу і розраховується за формулою:
де dNпп – ставка податку на прибуток, коеф.;
Раб – валова рентабельність активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;
ВарПКсерзв – середня вартість позикового капіталу, %;
ПК – середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;
ВК – середня сума власного капіталу підприємства.
Ефект фінансового левериджу було розраховано на прикладі ТОВ «Союз» за нинішніх умов (варіант А), а також за умов зміни питомої ваги власного та позикового капіталу (варіанти Б, В, Г, Д) (табл. 1).
Таблиця 1
Формування ефекту фінансового левериджу за різних умов
Отже, можна дати певні рекомендації, яких доцільно дотримуватися підприємству у ситуації, що склалася. По-перше, це поступовий приріст питомої ваги власного капіталу у загальній вазі джерел фінансування. Власний капітал виступає чи не найголовнішим інструментом фінансової стійкості підприємства та забезпечує високий рівень платоспроможності у майбутньому. На плановий період варто встановити питому вагу власного капіталу у як мінімум 5%, використовуючи та направляючи на це збільшення усю суму чистого прибутку, що отримало підприємство у минулому році. Доцільним є вже до 2018 року поступово збільшувати питому вагу власного капіталу і з часом довести її до як мінімум 10%.
Ідеальною моделлю для підприємства в умовах сьогодення повинно стати повне покриття за рахунок власного капіталу та довгострокового позикового капіталу його короткострокових зобов’язань.
Список використаних джерел:
1. Економіка малого підприємства: навч. посіб. рекомендовано МОН / Васильців Т.Г. — К., 2013. — 446 с.
2. Фінансовий леверидж. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://techtrend.com.ua/index.php?newsid=19096.
_________________________________
Науковий керівник: Бавико Олександр Євгенович, доктор економічних наук, доцент, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Кривий Ріг
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter