Корупція на національному рівні завжди впливає на зовнішню торгівлю держави. Найчастіше цей канал і є найбільш прибутковим для корумпованих урядів, що заважає зростанню обмінних потоків держави з «зовнішнім» світом. Таким чином, хабар (і корупція як явище) виступає торговим бар'єром розвитку міжнародної торгівлі. При цьому саме в міжнародній торгівлі корупцію найважче подолати. Слід зазначити, що перетин товарами національних кордонів завжди вимагає залучення державних чиновників. До того ж імпортери та експортери часто зв'язані контрактом за часом, тому, обираючи між зволіканням у здійсненні відвантаження або необхідністю дати хабар, вони часто вважають більш прийнятним другий варіант.
Метою дослідження є вивчення переваг і недоліків опцій, які надає система ГАТТ/СОТ для боротьби з корупцією, а також оцінка необхідності використання державами певних механізмів для боротьби з корупцією і забезпечення вільної торгівлі товарами та послугами між членами СОТ.
Вивчення механізмів боротьби з корупцією в міжнародній торгівлі в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) і поза ними присвячені праці таких зарубіжних вчених, як Р. Маклін [1], Д. Шоу [2], К. Шуенбаум [2], П. Шестопалова [3], Шефер К. Надакавукарен [4], П. Нікольс [5], К. Ванграсстек [6]. Серед вітчизняних вчених це питання детально не розглядається.
Загальновизнано, що хабарництво завдає шкоди національним і світовій економіці, але в рамках СОТ, провідної інституції в сфері міжнародної торгівлі, як і раніше немає загальноприйнятої угоди, цілком присвяченої регулюванню цієї проблеми. Однак існують механізми, які можуть і повинні використовувати держави для забезпечення більш вільної торгівлі, зокрема усунення торгових бар’єрів, різновидом яких є корупційні практики.
Існує два основних сегмента міжнародної торгівлі – торгівля послугами і торгівля товарами. Їх регулюють відповідні окремі угоди в рамках системи ГАТТ/СОТ – ГАТТ і ГАТС. Корупцію в рамках даної системи доцільно розглядати в якості торгового бар'єру. Найчастіше національні виробники змушені давати хабарі так само, як і іноземні, якщо корупційні практики є поширеним явищем в країні. Хабарі мають подібний ефект на міжнародну торгівлю з тарифом: надбавка на вартість наданих товарів і послуг веде до підвищення їх цін, зменшення прибутковості продажів, змушує виробників виходити з ринку і перешкоджають входу на ринок зарубіжних постачальників. Дача і одержання хабарів є частиною митних приписів і державних внутрішніх практик. І найчастіше в них закладені певні культурні норми, які як би несуть протекціоністський ефект. Таким чином, корупція є торговим бар'єром, який гальмує нарощування обсягів міжнародної торгівлі і скорочує її позитивний вплив на добробут держав, які беруть участь у такому обміні товарами і послугами. Більш того хабарі можуть бути частиною нетарифних бар'єрів в міжнародній торгівлі, як це відзначає неурядова міжнародна організація по боротьбі з корупцією Transparency International [6].
Експерти СОТ наполягають, що вільна торгівля, яку і стимулює організація, в кінцевому рахунку призводить до скорочення застосовуваних корупційних практик [8]. Однак, очевидно, що існує цілий ряд аспектів міжнародної торгівлі, які схильні до корупції. Для зменшення розповсюдження цього негативного явища було прийнята низка міжнародних угод, конвенцій і декларацій, метою яких є вирішення цієї проблеми. Найбільш відомими з них є такі, як «Декларація Аруша», розроблена Всесвітньою митною організацією, «Конвенція про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб в області міжнародного бізнесу» ОЕСР, Закон США «Про боротьбу з корупцією з боку фізичних та юридичних осіб-резидентів США на території іноземних держав» (FCPA), прийнятий задовго до Конвенції ОЕСР.
СОТ є провідною інституцією в сфері міжнародної торгівлі. Її основною метою є боротьба з торговими бар'єрами. Однак в рамках системи ГАТТ / СОТ немає угоди, присвяченої виключно питанню корупції. Боротьба з корупцією в рамках системи ГАТТ/СОТ здійснюється за допомогою чотирьох механізмів:
1. Через Орган з вирішення спорів (DSU);
2. За допомогою Закону про захист торгівлі в рамках СОТ (WTO Trade Remedy Law);
3. За допомогою угод в рамках СОТ (зокрема створення єдиного угоди, присвяченої боротьбі з корупцією);
4. Через об'єднання зусиль всіх держав-членів в рамках СОТ як форуму для переговорів [3].
Очевидною перевагою боротьби з корупцією в рамках системи ГАТТ/СОТ є можливість викорінення або хоча б зменшення обсягів хабарів в міжнародній торгівлі. Розглянуті механізми є доповненням до національних законів по боротьбі з корупцією та міжнародних конвенцій, до яких приєдналися держави-члени СОТ. Орган з врегулювання суперечок, Апеляційний орган і комісії є своєрідним способом контролю за виконанням антикорупційних заходів. До того ж СОТ є міжнародним форумом, у якого накопичився значний досвід у вирішенні конфліктів, пов'язаних з існуванням торгових бар'єрів, що обмежують вільний обмін товарами і послугами. Однак позитивний ефект від боротьби з корупцією в рамках СОТ може проявлятися тільки в тому випадку, якщо сама інституція не зловживає своїми повноваженнями і ретельно досліджує кожен випадок, що потенційне може бути пов’язаним з використанням корупційних практик. Однак переваги переважають над недоліками. На сьогоднішній день боротьба з корупцією через Орган з врегулювання суперечок СОТ є набагато більш ефективним механізмом, ніж підписання конвенцій і статутів, принципи, викладені в яких носять рекомендаційний характер. Більш того в довгостроковій перспективі лібералізація міжнародної торгівлі призводить до зменшення рівня корупції внаслідок зниження впливу держави на цю сферу. Нарешті, важливим кроком до усунення корупції в міжнародній торгівлі може стати створення окремої угоди в рамках ГАТТ/СОТ, як це запропонував Нікольс [5]. Однак для її розробки і узгодження всіма членами можуть знадобитися десятиліття.
Список використаних джерел:
1. Maclean R. M. EU trade barrier regulation: tackling unfair foreign trade practices. – Sweet & Maxwell, 2006
2. Chow D. C. K., Schoenbaum T. J. International Trade Law: Problems, Cases, and Materials. – Wolters Kluwer Law & Business, 2013.
3. Шестопалова П. М. Деятельность международных институтов по борьбе с коррупцией в таможенных органах //Новый университет. Серия «Экономика и право». – 2015. – №. 5 (51)
4. Nadakavukaren Schefer K. Corruption and the WTO Legal System //Journal of World Trade. – 2009. – Т. 43. – №. 4. – С. 737-770.
5. Nichols P. M. Outlawing transnational bribery through the World Trade Organization //Law & Pol'y Int'l Bus. – 1996. – Т. 28. – С. 305
6. VanGrasstek C. The History and Future of the World Trade Organization. –2013
7. Bribery as a Non-tariff Barrier to Trade: A Case Study of East African Trade Corridors. – Transparence International Kenya. – 2012.
8. World Trade Organization: official web-site [Electronic resource]. – Accessed mode: http://wto.org.
_______________________________
Науковий керівник: Беренда С.В., кандидат економічних наук, доцент, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter