Проведені дослідження свідчать, що особливістю агропромислового комплексу є відчутна залежність від природного фактора. Водночас, сільське господарство є унікальним в тому плані, що природні сили можуть розглядатися не лише як стихійні лиха, а й джерело додаткового доходу. Так як в рослинництві сонячна енергія та волога є факторами виробництва, то їх дія служить джерелом додаткового доходу [3].
Ще однією особливістю сількськогосподарської діяльності є тривалий період виробництва. Фактично планування виробництва здійснюється за рік, а то й більше, до моменту реалізації. Відповідно є ризик, що ситуація на ринку може змінитися в несприятливу сторону для підприємства.
Основною складністю аналізу АПК, прогнозування розвитку, підготовки своєчасних управлінських рішень та оцінки їх можливих наслідків, є породжена вищеназваними особливістями цієї галузі невизначеність.
Планування сільськогосподарської діяльності слід здійснювати на новій методологічній і методичній основі з використанням економіко-математичного моделювання з урахуванням невизначеності та рефлективності. Важливо враховувати також малоймовірні подій, які можуть привести до значних економічних втрат і навіть до кататроф [1, c.16].
Економіко-математична модель розрахунку оптимальних обсягів реалізації сільськогосподарської продукції враховує випадкові погодні умови, можливості створення та використання запасів продукції, а також доцільності компенсації недопоставок продукції по контракту за рахунок виплати штрафів чи використання власних запасів продукції (сировини).
Формулювання задачі наступне: на який обсяг підписати контракт з державними органами (  ) чи приватними особами (підприємствами) (  ) на реалізацію m-го виду продукції (сировини) при заданих цінах та штрафах у випадку невиконання умов контракту, а також доцільність її реалізації через відповідні біржі чи створення запасів.
Позначення: Хiqα — планова площа посіву i-ої рослинницької культури, яка вирощується по q-ій технології при α-му стані погоди; aμqiα — вихід μ-ої продукції з одиниці площі посіву i-ої рослинницької культури, яка вирощується по q-ій технології в умовах α -го стану погоди;
Критерій оптимальності – максимізація прибутку:
де  — відповідно прибуток від реалізації μ-ої продукції державі, приватним підприємствам (особам) і через біржу;  — відповідно штраф за недодану одиницю μ -ої продукції державі та приватним підприємствам; dμ — витрати на зберігання одиниці μ -ої продукції [2].
Список використаних джерел:
1. Нужна С. А. Математичне моделювання та управління діяльністю сільськогосподарських підприємств в умовах невизначеності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.00.11 "математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці" / Нужна Світлана Анатоліївна – Київ, 2010. – 24 с.
2. Савіна С. С. Адаптивне моделюваннясільськогосподарського виробництва за умов погодного ризику : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.03.02 "Економіко-математичне моделювання" / Савіна Світлана Станіславівна – Київ, 1998. – 20 с.
3. Ящук О. О. Особливості прояву ризику в агарарних підприємств / О. О. Ящук. // Аграрний вісник Причорномор'я, Економічні науки. – 2009. – №49.
_____________________________
Науковий керівник: Петрук Віктор Анатолійович, кандидат технічних наук, доцент кафедри «економіки підприємства» Національного університету водного господарства та природокористування
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter