:: ECONOMY :: РИЗИКИ ЗВОЛІКАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ :: ECONOMY :: РИЗИКИ ЗВОЛІКАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ
:: ECONOMY :: РИЗИКИ ЗВОЛІКАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 26



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РИЗИКИ ЗВОЛІКАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ

 
27.01.2017 11:13
Автор: Гайдуцький Іван Павлович, кандидат економічних наук
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;]

Серйозною проблемою для України стало запізніле врахування істотних змін у глобальній енергетичній політиці. У кінці ХХ на початку ХХІ століття у світі різко подорожчали викопні енергоносії. Це змусило багато країн серйозно взятись за енергозбереження та зміну структури енергоносіїв. У США за останні 20 років, витрати викопних вуглецевих енергоносіїв, у співвідношенні до ВВП, скоротились у 2 рази [5]. В Україні у 2006 та 2009 рр. стався ціновий шок. Всього за 4 роки (2009-2013 рр.) ціни на газ зросли у 6 разів. Такого не знала ні одна країна. Країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) пройшли шлях до світових цін на енергоносії протягом 10-15 років.
Висока енергоємність економіки України (у 3,5 рази вища, ніж в ЄС) та висока частка споживання вуглецевих енергоносіїв в енергетичному балансі вдвічі більша, ніж в ЄС) зумовлюють високу вуглецеємність економіки країни. За цим показником Україна займає одну з найгірших позицій в порівнянні з середньосвітовим показником, а також країнами ОЕСР, ЄС, ЦСЄ і БРІКС. Виняток – хіба що країни СНД, де економіка, внаслідок структурних перекосів у енергетичній політиці радянських часів, є ще більш вуглецеємною [1].
Основна проблема в тому, що в Україні дуже повільно здійснювалась анитвуглецева політика, навіть значно повільніше ніж політика енергозбереження. У значній мірі це зумовлено політикою тривалого самозаспокоєння. Різке зниження обсягів викидів вуглецю (за 1991-1999 рр. – більше як вдвічі) автоматично знизило вимоги щодо подальшого зниження викидів. На тривалий період (більше 15 років) Україна опинилась в групі преференційних країн (з перехідною економікою). Це сталось не завдяки цілеспрямованим заслугам в енергозбереженні, а внаслідок трансформаційної кризи. Цим країнам не пред’являлись вимоги щодо недопущення перевищення рівня викидів 1990 року. Більше того, на них поширювались кіотські механізми інвестування енергоконверсії. Практично всі роки незалежності в Україні мав місце застій в сфері реалізації антивуглецевої політики. Заспокоєння на незаслуженому скороченні обсягів викидів, яке сталось внаслідок трансформаційної кризи, істотно відкинуло Україну в реалізації антивуглецевої політики та у здійсненні енергоконверсії. Як наслідок, серед 137 досліджуваних країн, Україна за рівнем вуглецеємності знаходиться в останній групі з 20 країн [1].
Лише в 2000-2004 рр. можна вважати, що в Україні (незалежно від того цілеспрямовано чи ні) здійснювалась антивуглецева політика, яка була продовжена у 2005-2009 рр. В ці періоди було зростання ВВП і скорочення вуглецевих викидів, як цього вимагають принципи антивуглецевої політики. Однак в 2010-2014 рр. ця позитивна тенденція була втрачена [2].
На основі проведених досліджень автором зроблено ідентифікацію України та інших постсоціалістичних країн серед досліджуваних 137 країн світу за динамікою ВВП та викидів вуглецю, а також за характеристикою вуглецеємності та ефективності економіки. Результати ідентифікації показали, що Україна відноситься до країн з високою вуглецевою ємністю та неефективною (деградаційною) економікою
Україна опинилась в групі країн, для яких характерне скорочення викидів вуглецю і зниження ВВП. Позитивні сторони цієї групи лише в тому, що динаміка скорочення викидів вуглецю значно випереджає динаміку спаду ВВП. Ця група країн відноситься до таких, що орієнтовані на екологоощадність. Навіть у порівнянні з країнами СНД, які традиційно мали високу енергоємність і вуглецеємність економіки, Україна суттєво уступає цим країнам. Це стало наслідком тривалого зволікання з реалізацією антивуглецевої політики в країні.
Водночас Україна має великі можливості для зниження вуглецеємності економіки за рахунок розвитку відновлювальної енергетики. Адже розвиток відновлювальної енергетики в Україні знаходиться на дуже низькому рівні. Частка галузі в енергетичному балансі країни становить всього 0,6%, що в 20 разів менше, ніж в країнах ЄС. Не дивлячись на такий низький старт, прогнози розвитку галузі в Україні на найближчу перспективу теж дуже скромні. Істотне відставання від країн ЄС навіть за прогнозами збережеться: частка ВДЕ в енергетичному балансі становитиме 6%, тоді як в ЄС – 30% [1].
Між тим, за оцінками Інституту відновлюваної енергетики, технічний потенціал щорічного енерговиробництва з альтернативних джерел складає 81 млн тонн нафтового еквівалента і міг би замістити 70 млрд куб. м газу на рік [3].
Найбільші перспективи в розвитку відновлювальної енергетики в Україні має біоенергетика (біомаса, біопаливо, біогаз). Україна володіє найбільшим серед країн ЄС потенціалом біомаси, доступної для виробництва енергії. Згідно експертних оцінок, теоретичний потенціал біомаси в Україні складає близько 50 млн т.у.п., технічно досяжний 28 млн т.у.п., економічно доцільний 24 млн т.у.п. Виходячи з теперішнього рівня загального споживання первинних енергоносіїв в Україні економічний потенціал біомаси може задовольнити 15% загальної потреби України в енергії. За еколого-біоенергетичним потенціалом біомаси Україна набагато випереджає усі країни ЄС [4].
Широкомасштабне впровадження в Україні відновлювальної енергетики дозволить зробити суттєвий крок у зменшенні енергетичної залежності країни та зниженні вуглецеємності економіки. Однак не зважаючи на значний потенціал відновлювальної енергетики, достатньо розвинену науково-технічну та промислову базу частка цієї галузі у енергетичному балансі країни залишається дуже незначною. Головними причинами такого стану є відсутність ефективної антивуглецевої політики держави, недосконалість нормативно-правового забезпечення, невиконання прийнятих рішень, низький рівень інвестування фінансування науково-дослідних і конструкторських розробок.


Список використаних джерел:
1. International Energy Agency (IEA) / [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.iea.org/
2. Энергоэффективность стран мира IES [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://labenin.z4.ru/Docs/energoef-G8.ppt
3. Інститут відновлювальної енергетики (IBE) НАН України /[Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://ive.org.ua/
4. Титко Р. Відновлювальні джерела енергії / Р.Титко, В.М. Калініченко. - Варшава – Краків – Полтава. 2010.
5. Крістіне Розенбергер. Політика України в галузі енергетики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kas.de/wf/doc/kas_33444-1522-13-30.pdf?130206104926

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
28.09.2014 01:13
НЕОБХІДНІСТЬ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УРАЇНИ
04.10.2014 00:52
РЕЙТИНГ ІННОВАЦІЙ УКРАЇНИ ТА ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО ІНДЕКСУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
02.10.2014 20:23
ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В АВІАЦІЙНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ
02.10.2014 00:18




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.353 сек. / Mysql: 1367 (0.282 сек.)