Сучасні складні умови економічного розвитку в Україні стимулюють і змушують підприємства шукати різні шляхи збільшення власної прибутковості, підвищення рівня конкурентоспроможності, впровадження інноваційних методів виробництва, внесення змін в управління. Все це може спричинити ймовірність фальсифікацій. Саме тому виникає посилена необхідність фінансово-господарського контролю, метою якого є профілактика правопорушень, визначення економічної доцільності управлінських рішень та господарської діяльності.
Фінансово-господарський контроль класифікують наступним чином: державний, муніципальний, аудиторський і контроль власника. Зважаючи на це групування, можна зробити висновок, що тільки аудиторський контроль є незалежним.
Аудиторська діяльність в Україні є порівняно новою сферою, розвиток якої пов’язаний з виникненням приватної власності. Зважаючи на процеси інтеграції України в Європейську спільноту, які не можуть відбуватись без незалежного контролю, аудит стрімко розвивається [1].
Аудиторська компанія – організація, що має статус юридичної особи, створена з метою проведення незалежної перевірки та контролю здійснення господарської діяльності підприємств, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності і діє на підставі Закону України «Про аудиторську діяльність», відповідно якого аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [2]. Згідно з Міжнародними стандартами аудиту, аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, якщо фінансова звітність суттєво викривлена. Аудиторські фірми здійснюють діяльність, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне здійснення у формі різноманітних аудиторських послуг. Спектр послуг аудиторських компаній визначається аудиторською палатою. Наведемо перелік деяких з них:
1. Контроль ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів.
2. Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю, функціонування систем управління, систем корпоративного управління, системи матеріального стимулювання.
3. Економічні експертизи, перевірка фінансової інформації, що прогнозується, управління грошовими потоками.
4. Консультаційні послуги (аналіз фінансово-господарської діяльності, консультація з питань податкового законодавства).
5. Компіляція даних бухгалтерської інформації.
6. Проведення професійних тренінгів для бухгалтерів [3].
Одним із важливих елементів аудиту є здійснення оцінки ризику, тобто можливості допущення помилок у висновках аудитора стосовно фінансової звітності підприємства–замовника. Звісно, кожен аудитор намагається мінімізувати значення аудиторського ризику, для цього і проводиться оцінка перевірки, щоб виявити можливі недоліки.
Аудиторський ризик поділяється на такі елементи:
• властивий ризик (оцінка та компетентності керівництва, характер діяльності підприємства, тенденції до збитковості, операції, які не можуть здійснити за звичайних обставин);
• ризик контролю (ризик системи внутрішнього контролю);
• ризик виявлення (ризик того, що аудиторські процедури не виявлять викривлень, які можуть бути суттєвими).
Перші два елементи аудиторського ризику не залежать від аудитора і він не може на них вплинути. Властивий ризик і ризик системи внутрішнього контролю визначається в результаті діяльності самим підприємством. Ризик виявлення (невиявлення), у свою чергу, є результатом саме аудиторської перевірки і за нього аудитор несе повну відповідальність. Рівень такого ризику визначає якість роботи аудитора. Чим нижчий показник аудиторського ризику, тим більше аудитор впевнений у правильності звітності, при цьому існування нульового ризику неможливе, адже будь-яка діяльність супроводжується певними ризиками і аудиторська не є виключенням. [4]. Високе значення показника аудиторського ризику призведе до фінансових витрат, а також падіння іміджу аудитора.
Оцінка аудиторського ризику включає в себе 7 етапів: встановлення етапів, що визначають ризик невиявлення та ризик суттєвого виявлення; якісну оцінку рівня факторів; визначення значущості кожного із факторів; визначення коригуючого коефіцієнта надійності оцінки фактора; розрахунок первісної оцінки з урахування значущості факторів; розрахунок загальної оцінки факторів з урахуванням коригуючого коефіцієнта надійності; визначення аудиторського ризику.
Отже, кожне підприємство потребує фінансово-господарського контролю для визначення незалежної експертної оцінки його діяльності, виявлення помилок, надання консультацій.
Проведений аналіз аудиторської діяльності показав, що оцінка аудиторського ризику – важлива умова подальшої успішної діяльності фірми. Адже саме аудиторський висновок є основою для прийняття управлінських рішень користувачами фінансової інформації.
Список використаних джерел:
1. Ярцева Н.Я. Аудит: элементарный курс / Н.Я. Ярцева. – М. : Экономист, 2010. – 254 с.
2. Про аудиторську діяльність [Електронний ресурс]: Закон, затв. Постановою ВР України від 22.04.1993 р., № 3125-XII. – Режим доступу: http//www.zakon.gov.ua.
3. Сушко Д. С. Аудит бухгалтерського балансу: теорія і методика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за вид. економ. діяльності)" / Сушко Д.С.; Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К., 2008. – 24 с.
4. Галань О. А. Методики оцінювання аудиторського ризику: суть, недоліки та заходи їх усунення / О. А. Галань, В. М. Чубай // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. пр. – 2011. – Вип. 21.5. – С. 196–202.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter