Для вирішення проблем на ринку праці розробляються нові різноманітні механізми та інструменти його регулювання. З цих інструментів варто обирати ті, які найбільше відповідають сучасним реаліям та здатні в більшому обсязі привести до позитивного результату. Одними з таких інструментів є проведення регіональної політики зайнятості, а також втілення в життя одного з напрямів концепції сталого розвитку – створення зелених робочих місць.
Регіональна політика зайнятості – це політика на рівні регіонів, яка враховує особливості локальних ринків праці, активна щодо структур ринків праці та системи економічної активності населення, вибіркова щодо умов зайнятості, інтегрована із соціально-трудовими відносинами, здійснюється на принципах соціального партнерства та в межах компетенції регіональних органів праці та зайнятості, відповідає етапу формування автономних ринків праці в регіонах [2].
Однією з перших країн, яка використовувала регіональну політику на ринку праці була Великобританія. Головним завданням регіональної політики Великобританії на початку 30-х років ХХ століття стала боротьба з надзвичайно високим рівнем безробіття в окремих регіонах країни [3].
Значну роль у реалізації політики зайнятості відіграє регіональна політика в країнах ЄС, яка зорієнтована на зменшення розриву між рівнями розвитку різних регіонів, ліквідацію відставання розвитку "депресивних" європейських територій. Для вирішення основних регіональних проблем кожні 7 років розробляється нова програма регіональної політики. Одна із трьох стратегій регіональної політики ЄС передбачає заходи, спрямовані на покращення регіональної конкурентоспроможності і зайнятості. Одним із сучасних проектів у цьому напрямку, який реалізується у 10 регіонах країн Європи (в тому числі в Україні) є проект "Economic Educational Territorial – Structure". Він був створений для вирішення регіональних проблем зайнятості, таких як "відтік мізків", а також відповідності освітніх системам новим технологіям ведення бізнесу [4].
Якщо розглядати досвід України, то хоч і прийнято Закон "Про засади державної регіональної політики", проте регіональна політика в країні знаходиться в зародковому стані, а для повної її реалізації потрібно проводити децентралізацію влади.
Одну з центральних ролей у втілення ініціативи створення зелених робочих місць грає Міжнародна організація праці та розроблена нею "Green Jobs Programme" у 2009 році. Програма втілює дві основні стратегії: з одного боку, вона спрямована на зайнятість та соціальні аспекти екологічної політики, щоб забезпечити гідну роботу нинішнього і майбутніх поколінь. З іншого боку, вона приділяє увагу екологічним проблемам, щоб змінити структуру виробництва і споживання [5].
Для запровадження "зелених" робочих місць в першу чергу необхідне законодавче врегулювання та створення цільових програм підтримки. Є чимало скептиків, які з недовірою ставляться до "озеленення" економіки, проте вже існують країни, які на власному прикладі доводять переваги "зеленої економіки", не лише в Скандинавії, яка традиційно вважається лідером у захисті довкілля, а й в Азії, Африці та Південній Америці.
Наразі, Україна вже робить перші кроки назустріч "озелененню" своєї економіки. Деякі українські промислові підприємства вже сьогодні здійснюють заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище, лідируючи на цьому напрямі серед інших країн пострадянського простору. Прикладом часткового озеленення є ВАТ "Запоріжсталь" – представник реального сектору економіки, який зменшив викиди пилу підприємства в атмосферу на 41%, скид стічних вод – на 30%, на підприємстві підвищили повторне використання технічної води на 86% [1].
Враховуючи досвід провідних країн світу, найефективнішим для регулювання ринку праці може стати поєднання регіональної політики зайнятості зі створенням зелених робочих місць. Адже кожен регіон має свій специфічний набір галузей, природні та екологічні умови, і саме врахування цих факторів на регіональному рівні при переході до "зеленої" економіки та "зелених" робочих місць може дати позитивний результат.
Список використаних джерел:
1. "Зелена економіка" та профспілки [Електронний ресурс] / Фонд ім. Фрідріха Еберта в Україні. – Київ, 2011. – Режим доступу: http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/publikationen/greeneconomy.pdf
2. Пономаренко І. В. Методологічні підходи регіонального аналізу зайнятості населення / І. В. Пономаренко // Економіка та держава. – 2011. – №9. – С. 108-110
3. Світовий досвід формування та реалізації державної регіональної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ved.odessa.gov.ua/transkordonne-spivrobitnitstvo/stati-transgranichnoe-sotrudnichestvo/svtovij-dosvd-formuvannya-ta-realzac-derzhavno-regonalno-poltiki/
4. “ET-struct” predicts and meets regional employment needs [Електронний ресурс] / European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_policy/index.cfm/en/projects/czech-republic/et-struct-predicts-and-meets-regional-employment-needs
5. Frequently Asked Questions on green jobs [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/global/topics/green-jobs/WCMS_214247_EN/lang--en/index.htm
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter