|
|
|
ЛЮДСЬКИЙ ЧИННИК І ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
| |
| 29.09.2014 11:47 |
|
Автор: Вітюк Оксана Вікторівна, студентка Національного авіаційного університету, м.Київ, Україна
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Виявлено, що кожна людина в своєму житті пізнає процес прийняття рішень на практиці, адже протягом дня ми приймаємо їх десятки, а протягом життя – тисячі. Для менеджера, на відміну від звичайних людей, прийняття рішень - це основна частина їх діяльності.
Визначено, що рішення являє собою форму управлінської діяльності, що відбиває зміст праці працівника; діяльність суб’єкта управління , яка спрямовується на досягнення цілей, поставлених перед об’єктом управління (керованою системою) – підприємством, його структурними підрозділами, працівниками.
Досліджено, що управлінський процес являє собою сукупний результат творчого процесу керованої системи та дій колективу (керуючої системи) з метою вирішення конкретної ситуації , яка виникла у зв’язку з функціонуванням системи [2,с.8]. Процес прийняття успішних рішень складається з етапів:
- виявлення та аналіз проблеми; формулювання цілей;
- виявлення альтернатив;
- попередній вибір кращої альтернативи;
- вивчення та оцінка альтернатив;
- експериментальна перевірка альтернатив;
- вибір найкращого варіанта рішення.
Виявлено, що організація - це складна система, рішення приймають люди, тому виділяють ряд факторів, які впливають на їх прийняття. До факторів відносять: особисті оцінки керівника (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо), середовище прийняття рішень (врахування всіх ризиків під час прийняття рішень), інформаційні обмеження (рівень забезпечення інформацією), психологічні обмеження (особисті якості, особливості власної поведінки), взаємозалежність рішень та інші.
Досліджено, що на процес прийняття рішень також впливають такі чинники, як: поведінка менеджера, можливість застосування сучасних технічних засобів, наявність ефективних комунікацій та відповідність структури управління цілям та місії організації.
Проаналізовано, прийняття управлінських рішень як досить складний процес. Усі люди мислять по-різному, тому поводять себе неоднаково навіть при розв’язанні однієї проблеми. Це пояснюється широким розмаїттям особистісних факторів, а саме: [1,с.11] психічними процесами, станами та властивостями , які впливають на процес прийняття рішень. Існують такі види психологічних процесів, як: [2,с.28] пізнавальні, вольові, емоційні та мотиваційні. Пізнавальні або когнітивні процеси (інтуїція, сприйняття, пам'ять, мислення, уява й увага) серед них мають найважливіше значення у ході прийняття рішень. Психічні стани є основою реакції індивідуальності на внутрішні та зовнішні стимули і залежать від конкретної ситуації та від особистих психологічних властивостей людини. До них відносять: бадьорість, утома, інформаційне перевантаження, стрес, депресія тощо. Психологічні властивості поділяють на загальні (типові і фундаментальні особливості психіки) та індивідуальні (особливості сприйняття, мислення, вольові якості).
Було окреслено, що до впливу людського фактора відносять: професійні (рівень освіти, стаж роботи, професійну кваліфікацію, дисциплінованість, організаторські здібності, творчу активність), духовні (правова і екологічна культура, свобода особистості, внутрішня культура), соціально-психологічні (індивідуально-особистісні характеристики, інтелектуально-пізнавальний, емоційно-вольовий компоненти); якості колективу, які пов'язані з організаційною культурою підприємства. Дані компоненти взаємопов’язані і проявляються в комплексі при оптимальному прийнятті рішень через систему настанов, цінностей тощо.
Проаналізувавши діяльність менеджера, насамперед, як особистості, можна сказати, що в його економічному житті можуть проявлятись риси «відрив від реальності» та домінування власного бачення ситуації, тобто суб’єктивне уявлення про дійсність. Тому менеджеру потрібно вміти контролювати та організовувати перш за все себе, а також бути психологом для ефективного управління людьми та досягнення поставлених цілей.
Визначено, що рішення можуть прийматись інтуїтивно, тобто надання переваги відчуттю, проте важливо не переоцінювати фактор інтуїції і не зловживати ним на практиці прийняття управлінських рішень. В основі рішень, що ґрунтуються на судженнях лежать знання і досвід, але здоровий глузд не виявляється "системно" й "автоматично", тому даний спосіб прийняття рішень також не дає "гарантій". Оскільки рішення приймаються людьми, то "людський фактор" у значенні особистісних рис також проявляє себе.
Розглянуто особливості прийняття управлінських рішень в транснаціональній корпорації «Макдональдз»[3]. Сьогодні ця компанія обслуговує мільйони відвідувачів кожного дня, основна ціль якої звучить так: «Бути кращим в світі рестораном швидкого обслуговування». Основні задачі: [3]
1. Персонал – створення таких умов праці, щоб люди самі прагнули до максимальної віддачі, на яку вони здатні;
2. Планета – бути відповідальним громадянином світу, який вносить реальний вклад для його розвитку;
3. Продукція – виготовляти продукцію, яка найбільш задовольняють потреби споживачів
4. Партнери – сприяти створенню і підтримці кращої партнерської мережі, формувати тісні взаємостосунки, засновані на чіткості та довірі.
5. Прибуток – забезпечити максимальний прибуток власникам акцій .
Охарактеризовано, що для компанії характерний демократичний стиль управління. Керівник поводить себе як один з членів колективу. В корпорації проводиться політика «3К: контакт, кооперація, координація»[3].
Контакт - працівники, якими правильно управляють завжди повинні знати, що їм робити. Завдяки контакту вони знають , що відбувається в ресторані в даний момент, яка ситуація може скластися і як вона може вплинути на їх діяльність.
Кооперація – менеджером є людина, яка створює дух командної роботи. Він знає, що робота буде виконуватись успішно, якщо працівники будуть допомагати один одному.
Координація – це здатність організовувати людей, продукти і обладнання до зміни і здійснення контролю за зміною .
В результаті проведенного дослідження можна зробити такі висновки: рівень розвитку цієї корпорації є результатом діяльності її керівників, які мають високий рівень професіоналізму, освідченості, розвинену логіку і пам’ять. Також їх можна охарактеризувати, як людей зі стійкою психікою, які вміють адекватно реагувати на ситуації, що виникають і відповідно до них прийняти вірне управлінське рішення.
Список використаних джерел:
1. Лесечко М. Д. Психологія управлінських рішень і створення ефективних команд : навч. посібник / М. Д. Лесечко, А. О. Чемерис, Р. М. Рудніцька. – ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 100 с.
2. Петруня Ю. Є., Говоруха В. Б., Літовченко Б. В. та ін. Прийняття управлінських рішень. Навч. посіб./ за ред. Ю. Є. Петруні. –
2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 216 с.
3. Офіційний сайт Макдональдз[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mcdonalds.ua/ukr/
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter