:: ECONOMY :: БЮДЖЕТНІ ІНВЕСТИЦІЇ  В ОСВІТНЮ СФЕРУ – ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ :: ECONOMY :: БЮДЖЕТНІ ІНВЕСТИЦІЇ  В ОСВІТНЮ СФЕРУ – ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
:: ECONOMY :: БЮДЖЕТНІ ІНВЕСТИЦІЇ  В ОСВІТНЮ СФЕРУ – ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 26



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

БЮДЖЕТНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ОСВІТНЮ СФЕРУ – ШЛЯХ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

 
31.05.2012 22:18
Автор: Мітал Олена Георгіївна, науковий співробітник відділу фінансово-економічного прогнозування, Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління»
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;]
Інноваційний шлях розвитку економіки України, який веде до підвищення ролі науково-технічних досягнень у зростанні ефективності виробництва, життєвого рівня та соціокультурних умов життя населення, пов’язаний з технологічним оновленням виробництва на основі реалізації найпріоритетнійших напрямків розвитку науки і техніки. Оскільки Україна володіє достатньо міцним науково-технічним потенціалом, джерелом інноваційно-технологічного прориву мають стати результати досліджень вітчизняної науки та винаходи, що зроблені в країні. Серед методів державного регулювання системи освіти бюджетне інвестування представляється найважливішим важелем (регулятором) впливу держави як і на окрему освітню установу, так на всю галузь. Технічний прогрес, використання новітніх технологій, значно посилюють вимоги до освітнього рівня як висококваліфікованих фахівців, так і персоналу середньої ланки. Якісна освіта стала нині важливим фактором розвитку економіки, вага якого з часом лише зміцнюється. Світовий досвід показує, що значні темпи економічного зростання спостерігались лише в тих країнах, де завдяки значним інвестиціям у систему освіти, відбувалося нагромадження якісного людського капіталу.  Як зазначають В. Садков та І. Греков «окремі елементи державних видатків позитивно впливають на економічне зростання у будь-яких країнах. Існує багато підтверджень тому, що державні капітальні інвестиції та видатки на науку і освіту  тісно та позитивно пов’язані  з економічним зростанням. [с.62-63] Необхідність збільшення обсягів бюджетних коштів, що вкладаються у розвиток освіти, спричинена завданнями підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки, структурними зрушеннями у сфері зайнятості, що визначають постійну потребу у підвищенні кваліфікації та підготовці кадрів, зростанні їх професійної мобільності. Існування зазначених факторів спричиняє необхідність пошуку нових підходів до вирішення питань бюджетного фінансування освіти як важливої складової людського капіталу.



Рис 1. Динаміка основних показників фінансування освіти в Україні. Джерело: побудовано автором за [2]

В Україні на початку 90-х років XX століття частка державних видатків на освіту у ВВП сягала 5,6 % (281 млрд. крб. у 1992 р.). За часів незалежності цей показник становив у середньому 5,8 % і за останнє десятиліття коливався від 4,3 % у 1999 році до 8,4 % (майже 80 млрд. грн.) у 2010 році (рис. 1).
У зведеному бюджеті частка видатків на освіту становила за цей період від 15,4 до 21,5 %. При цьому динаміка бюджетних видатків на освіту не мала тенденції до рівномірного зростання (темп приросту коливався від 9,5 % до 46,2 %), хоча у переважній більшості періодів видатки на освіту зростали швидшими темпами, ніж видатки зведеного бюджету в цілому. Показовим є 2009 рік, коли після кризи 2008 року видатки зведеного бюджету України зменшилися на 0,6 %, а бюджетні видатки на освіту зросли при цьому на 9,5 %.  Незважаючи на посткризовий період, бюджетні видатки на освіту зросли у 2009 році до % ВВП (7,6 тис. грн. на одну особу, що перебуває у навчальних закладах), а у 2010 році — до% ВВП, що є доволі високим рівнем у порівнянні із світовими показниками (4,9 % ВВП). [2]



 Рис 2. Інвестиції в основний капітал у галузі освіти за джерелами фінансування. (тис. грн.) Джерело: розраховано автором за даними [2]

Витрати державного бюджету України на сферу освіти протягом останніх 5 років зросли втричі .Основними витратними статтями бюджету є асигнування на середню освіту (42% всіх витрат), вищу освіту (30%), дошкільну освіту (12%) та професійно-технічне навчання (6%). Близько 4% витрачається на позашкільну освіту й роботу з дітьми, ще 1% - на післядипломну освіту. Лише по 0,5% річних бюджетних асигнувань витрачається на матеріально-технічне забезпечення учбових закладів і дослідження і розробки у галузі освіти. При цьому понад 90% державних інвестицій в галузь освіти спрямовується на утримання – заробітну плату, сплату комунальних послуг, харчування та ін. В останні кілька років докризового розвитку спостерігався поворот держави в сторону розгортання політики масштабних бюджетних інвестицій, що виразилося як в зростанні їх обсягів, так і в зміні інституційного середовища їх реалізації. [3]
 Недостатня ефективність державних видатків на освіту зумовлена рядом
чинників, основними серед яких залишаються недоліки організаційно-
управлінської структури галузі. Як показує аналіз видатків зведеного бюджету за економічною структурою, понад 90% державних інвестицій в освіту спрямовується на поточні видатки, з них – переважна частина – на виплату заробітної плати та нарахування на неї, які зростають внаслідок інфляційних процесів. Така структура видатків не забезпечує достатньої можливості для  перерозподілу ресурсів на користь тих, які безпосередньо визначають якість освітніх послуг (підвищення кваліфікації освітян, розширення та оновлення  ресурсної бази навчальних закладів, впровадження новітніх технологій) та сприяють вдосконаленню освітньої інфраструктури (наприклад, завдяки підвищенню транспортної доступності навчальних закладів для дітей з віддалених районів).
Висновки.
Освіта підвищує ефективність діяльності людини не тільки як працівника, але і як того, хто навчається, тобто прискорює і полегшує процес подальшого накопичення знань і навиків.
Подальший розвиток освітніх інвестицій має ґрунтуватися не на простому нарощуванні видатків, а на підвищенні їх ефективності з метою забезпечення належної якості освітніх послуг та можливостей рівного доступу населення до їх отримання впродовж всього життя.

Список використаної літератури:
1. Садков В., Греков И. Об оптимальних размерах участия государства  в экономике // Общество и экономика.- 2011.- №11-12.-С.57-77
2. Cтатистична інформація Держкомстату України. Електронний ресурс. Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov. ua.
3. Звіт про витрачання коштів державного бюджету України по МОН України за 2010 рік Електронний ресурс. Режим доступу http://www.mon.gov.ua


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ СТВОРЕННЯ НОВИХ ПРОДУКТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
30.05.2012 20:24
СВІТОВИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ІНВЕСТУВАННЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ
30.05.2012 10:02




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.453 сек. / Mysql: 1367 (0.379 сек.)