|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
| |
| 15.04.2012 13:56 |
|
Автор: Бойчук Аліна Василівна, студентка Буковинського державного фінансово-економічного університету
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
В умовах ринкової економіки в Україні важливого значення набуває банківська інвестиційна діяльність. Це зумовлено передусім тим, що банківська система як інституційний акумулятор та розподільник інвестиційних ресурсів зазнає інноваційного впливу та належить до ризикових елементів економіки.
З кожним роком частка інвестиційних капіталів банків у промисловості зростає, банківське інвестування демонструє свою наростаючу потугу і поступово перетворюється у вагомий чинник формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку української економіки. Усе це надає дослідженню інвестиційних операцій банків в Україні підвищеної актуальності й значущості.
Пошук резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності банків як основи інноваційних процесів сприятиме розвитку економіки держави. У свою чергу, однією з вагомих причин неспроможності банківської системи здійснювати інноваційний процес, є невідповідність підходів до управління інноваційною діяльністю зовнішнім об’єктивним вимогам і умовам.
Теоретичні засади інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності та ролі банківських установ у цьому процесі активно досліджуються у світовій та вітчизняній науковій літературі. До таких вчених можна віднести: Х. Барнет, Р. Солоу, Б. Твісс, Х. Фрідмен, Й. Шумпетер, Л. Бляхмана, С. Глазьєва, А. Власової, І. Гуцала, М. Долішнього, М. Савлука, С. Онишко та ін.
Метою дослідження є визначення ролі банківських інновацій у інвестиційній діяльності комерційного банку.
На сьогоднішній день банківська діяльність в Україні є досить поширеною і насиченою. Спектр послуг фінансових установ є досить різноманітним. Однак якщо звернути увагу на інноваційно-інвестиційну діяльність банків, то цей напрям вкладання коштів є ще не досить розвиненим, даний сектор банківських інтересів тільки набирає обертів. [3].
Важливим є і той факт, що підвищення ефективності інноваційної діяльності банків до рівня, якого вимагають ринкові відносини, значною мірою залежить від обраної стратегії управління в сучасних умовах підвищення ризиковості фінансових ринків та зростання загального рівня найефективнішого ведення стратегії інтегрованого управління реальних інноваційних проектів банків. В межах цієї стратегії формується найбільш загальний підхід до управління, який потребує координації різноманітних специфічних функцій, спрямованих на досягнення поставлених банком інноваційних цілей[3].
Аналіз формування і сучасного стану банківської системи України показав, що її розвиток повинен сприяти активізації інвестиційних та інноваційних процесів. У зв’язку з цим необхідно докорінно змінити напрями і форми діяльності банків, щоб вони стали активними зацікавленими учасниками оптимальної інвестиційної програми впровадження інновації, метою якої є забезпечення потреб економіки у нововведеннях та економічних благах, необхідних для її розвитку. Вирішення таких завдань вимагає вивчення та впровадження у вітчизняну банківську практику позитивного досвіду функціонування банківських систем промислово розвинутих країн[4].
На сьогодні сума строкових коштів, яка знаходиться на рахунках у комерційних банках, є ще недостатньою для збільшення обсягів довгострокового кредитування, її зростання дає можливість банкам формувати додаткові фінансові ресурси для надання підприємствам додаткових коштів.
За станом на 01.01.2012 вони дорівнювали 793,3 млрд. грн. порівняно з 565,9 млрд. грн. напередодні останньої кризи (за станом на 01.10.2008). У цілому протягом минулого року динаміка кредитних вкладень характеризувалася стабільним зростанням. Як результат, за підсумками 2011 року загальний обсяг кредитних вкладень банків в економіку збільшився на 9,6 % порівняно зі збільшенням лише на 0,9 % в 2010 році.
Поряд з тим, надання банками довгострокових кредитів характеризується нестабільністю як за обсягом, так і відношенням до ВВП. Так, рівень кредитування української економіки вітчизняними банками станом на 01.01.2012 р. становив 45% до ВВП. Це негативно позначається на обсягах реалізації масштабних інвестиційно-інноваційних проектів суб'єктами господарювання, їх здатності нарощувати виробничий потенціал, оновлювати матеріально-технічну базу, вводити у виробництво сучасні технології та досягнення НТП.
Аналізуючи структуру інвестиційно-кредитного портфеля першої п’ятірки банків (табл.1) можна зробити висновок, що більшість інвестицій банків здійснюється у формі кредитів. Найбільшу питому вагу КІП має Приватбанк і вона складає 16,71% від загальної суми кредитних портфелів. Найбільший показник вкладень в цінні папери серед них має Ощадбанк і вони склали 13503,01 млн. грн. [5].
Впродовж 2011 р. українські банки переважно надавали кредити в поточну діяльність позичальників, їх частка перевищувала 90%. Обсяги кредитів в інвестиційну діяльність були незначними, їх частка на початок 2012 р. становила 9,9% від загального кредитно-інвестиційного портфеля [1].
До основних причин низької ефективності банківської системи та її інвестиційної складової можна віднести:
- недостатня кількість ресурсів для проведення інвестиційних операцій;
- високі вимоги банків до забезпеченості інвестиційних кредитів;
- непрозорість ринку капіталу;
- недовіра клієнтів до банків;
- недосконалість законодавства;
- недостатня кількість платоспроможних позичальників[2.].
Отже, можна зробити висновок, що основним недоліком діяльності українських банків із погляду інвесторів залишаються високі кредитні ставки, які стримують інвестування інноваційної діяльності з банківських джерел. З метою їх зменшення сьогодні потрібно реалізувати систему заходів для зниження ризику кредитування інноваційно-інвестиційної діяльності. Крім того, потрібно зменшити «навантаження» на кредитні ставки за рахунок зниження ставки податку на ту частку прибутку банків, яка іде на фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності, подальше зниження норми обов’язкового резервування ресурсів.
Список використаних джерел:
1. Україна. Кабінет Міністрів. Про заходи щодо підтримки інноваційно-інвестиційних проектів: Постанова. 5 серп. 2010 р. № 1106 // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 32. – 584 с.
2. Гладій С. П. Форми, методи та інструменти державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні // Вісник / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Сер.: Економіка. - К., 2010. - Вип.63. – 380 с.
3. Горбатенко А. В. Державна підтримка інноваційних проектів // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. - Одеса, 2010. - Вип.13. – 255 с.
4. Костіна Н.І., Антонов В.М., Ганах Н.І. / Банки: сучасні інформаційні технології: Навч. посібник. - Ірпінь, 2009. - 359 c.
5. http://bank-ua.com/statistics/loan_portfolio/
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter