Аграрний сектор економіки, як і весь національний господарський комплекс, перебуває під вплив двох потужних зовнішніх факторів – реформування та інтеграція в глобальну економіку. Дія факторів співпала у часі, що посилює невизначеність, важкопрогнозованість результатів реформування та загострює потенційні ризики для національного аграрного виробництва.
Перехід національної економіки в статус структурної одиниці глобальної, позначається такою характеристикою, як відкрита економіка. Відкрита економіка - це економіка країни, що пов’язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоекономічних зв’язків. Відкрита економіка у своєму розвитку спирається не тільки на національні можливості, а й активно використовує переваги міжнародного поділу праці та переваги інших факторів виробництва [1].
Проте, відкритість економіки не лише створює передумови для розвитку, а й таїть певну небезпеку. Вона робить країну вразливою на різноманітні зовнішні впливи (шоки). Це можуть бути, з одного боку, акції інших держав, спрямовані на досягнення певних односторонніх політичних та економічних вигод, наприклад, економічний шантаж чи розв’язання торгових війн, а з іншого – стихійні коливання і процеси світового господарства, зокрема, зовнішні цінові потрясіння, масштабні дестабілізуючі зміни в потоках капіталів тощо. Небезпеки, що випливають із відкритості економіки, можуть становити загрозу для економічного суверенітету країни [2]. Орієнтація на світові ринки стимулює розвиток національної економіки. Але, якщо світовий попит зменшується, то можна очікувати непропорційно великий спад національної економіки [3]. Рецесія відбувається у зв’язку із різким скороченням національного експорту. Адже з огляду на неспроможність автоматичного включення компенсуючих механізмів, притаманних внутрішньому ринку, - це веде до скорочення обсягів виробництва, зростання безробіття, збільшення навантаження на державний бюджет та інші загальнонаціональні фонди, загострення соціальних і політичних суперечностей, а за певного їх рівня і до конфліктів. Водночас значні ризики при цьому виникають у зв'язку із зменшенням валютних резервів і зростанням зовнішнього (державного і корпоративного) боргу [4]. Така проблема відома під назвою «голландська хвороба» [5].
Чітке розуміння перспектив та ризиків зростання відкритості економіки передбачає усвідомлення концептуальних засад розвитку міжнародної торгівлі – від доісторичних часів і до сьогодення. Матеріальною основою зростання кількісних показників та покращення якісних характеристик суспільного виробництва є поглиблення суспільного поділу праці. Останнє є наслідком дії закону підвищення продуктивності праці – зростання конкуренції за обмежені ресурси вимагає спрямування зусиль на постійне підвищення граничної корисності від їх використання, тобто економічної ефективності.
В результаті дослідження встановлено, що одним із найбільш критичних секторів національної економіки, в контексті зростання її відкритості, є аграрний. Це призвело до порушення галузевої структури сільськогосподарського виробництва в рослинництві, переважання в структурі агропродовольчого експорту товарів із низькою часткою доданої вартості, надмірного експорту деяких видів сільськогосподарської сировини.
Виявлені недоліки та ризики поглиблення інтеграції української економіки, в цілому та її аграрного сектору зокрема, в глобальний простір зовсім не означають необхідності ізоляціонізму. Оскільки останній – така ж крайність як і стихійна необдумана лібералізація. Український аграрний сектор має цілий ряд конкурентних переваг, які, при належному їх використанні, спроможні забезпечити усі цілі аграрної реформи, зокрема – одночасне забезпечення продовольчої безпеки та збільшення обсягів експорту якісної аграрної продукції з відносно високою часткою доданої вартості.
Адаптація стандартів агарної політики з прозорими та передбачуваними регуляторними правилами сприятиме покращенню інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості аграрного сектору економіки для європейських партнерів.
Список використаних джерел:
1. Відкрита економіка [Електронний ресурс]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Відкрита_економіка
2. Аніловська Г. Я. Відкрита економіка: проблеми економічної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. 2009, № 1. С. 1-11.
3. Чайковська А. О. Рівень відкритості економіки України [Електронний ресурс]. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/09/54.pdf
4. Соколова О. Вплив структури національного виробництва на розвиток внутрішнього ринку України. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2011, № 1. С. 147-154.
5. Глухов Ю. Українська економіка постраждала від голландської хвороби [Електронний ресурс]. URL: https://www.unian.ua/society/157144-ukrajinska-ekonomika-postrajdala-vid-gollandskoji-hvorobi.html
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter