Проведення бенчмаркінгового аналізу є невід'ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та підставою для коригування контрольованих операцій до рівня, розрахованого за принципом «витягнутої руки». Неподання документації або подання неповної документації (наприклад, без проведення бенчмаркінгового аналізу) може призвести до застосування штрафних санкцій проти платника податку та збільшує його податкові ризики.
Окрім обов'язкового характеру, дослідження бенчмаркингу може використовуватися для вивчення рівня ціни та прибутковість у сегменті діяльності компанії, визначення стратегічних планів або спостереження за діяльністю конкурентів [1].
Бенчмаркінговий аналіз як частина документації за трансфертними цінами служить для підтвердження того, що ціни, застосовані в угодах між взаємозалежними особами, відповідають рівню, що застосовуються в аналогічних ринкових контрактах, сторони яких не є взаємозалежними. Ретельний аналіз порівняльних даних контрольованих операцій, що не є пов’язаними особами з максимально близькими комерційними і фінансовими характеристиками господарської діяльності, виступає елементом внутрішнього контролю підприємця від негативних податкових наслідків.
Бенчмаркінговий аналіз здійснюється за двома напрямками:
1) аналіз інформації про зіставні неконтрольовані операції платника податків або такі операції його контрагента, у тому числі залежно від обраної сторони для тестування (для методу рентабельності);
2) аналіз інформації будь-яких інформаційних джерел, що є загальнодоступними та надають інформацію про зіставні операції та осіб.
У рамках підготовки проведення бенчмаркінгового аналізу здійснюється аналіз діяльності підприємства, зокрема, аналізуються такі аспектипорівнянності [2]: властивості товарів, послуг або інших зобов'язань, в тому числі фізичні характеристики цих товарів: їх якість, довговічність, доступність, обтяження правами третіх осіб, доступність товарів для осіб, які не є взаємозалежними, очікувана вигода, пов'язана з використанням товарів підприємцем; функції, які виконують сторони контрольованої операції (з урахуванням активів, що використовуються, та взятих на себе ризиків), тобто функціональний аналіз; умови контрактів контрольованих операцій; економічні обставини сторін, ситуація в галузі, в якій клієнт здійснює підприємницьку діяльність; виробничі стратегічні цілі сторін операції.
За результатами бенчмаркінгового аналізу контрольованих операцій формується діапазон рентабельності контрольованої операції, встановленої відповідно до принципу «витягнутої руки». Статистично цей діапазон являє собою діапазон значень ціни або прибутку, в аналогічних ринкових контрактах, сторони яких не є взаємозалежними.
Для проведення бенчмаркінгового аналізу використовуються професійні бази даних, що дозволяють проводити відбір підприємств по предмету підприємницької діяльності, фінансовим даним непов’язаних осіб, а також інструментам, призначеним для аналізу окремих видів діяльності, наприклад, на фінансових ринках.
Законодавством визначено порядок використання джерел інформації для бенчмаркінгового аналізу та встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Основною вимогою норми є використання як контролюючим органом, так і платником податків джерел інформації, які містять відомості, що дають змогу зіставити комерційні та фінансові умови контрольованої операцій [3].
Бенчмаркінговий аналіз контрольованих операцій використовує такі інформаційні бази даних, як BloombergProfessional, Thomson Reuters Eikon, СBonds («СБондс-Україна»), RoyaltyStat бази Amadeus, а також модуль TP Catalyst, Orbis, Ruslana (бюро «ВанДейк»), Спарк («Інтерфакс»), що містять відомості щодо фінансових даних компаній, ставок роялті, відсоткових ставок за фінансовими інструментами. Інформація, яка міститься у цих базах даних, не належить до конфіденційної, таємної або службової інформації та є загальнодоступною.
Проведення бенчмаркінгового аналізу можливо поділити на наступні етапи:
1. Визначення часового діапазону контрольованої операції, який необхідно дослідити.
2. Розуміння контрольованої операції, яка перевіряється, що базується, зокрема, на функціональному аналізі, виборі фінансового індикатору, який перевірятиметься (у випадку методу прибутку від операцій), та визначення істотних факторів порівнянності контрольованої та неконтрольованої операції.
3. Опрацювання наявних джерел інформації щодо ознак порівнянності неконтрольованих операцій.
4. Вибір найбільш доречного методу трансфертного ціноутворення та, залежно від методу, встановлення відповідного фінансового індикатору (наприклад, розрахунок відповідного індикатору чистого прибутку у випадку методу чистої маржі від операцій).
5. Ідентифікація (визначення) потенційних ознак порівнянності: визначення ключових характеристик, яким повинні відповідати будь-які неконтрольовані операції з метою розцінення її як потенційно порівнянної, базуючись на відповідних факторах, визначених на другому етапі.
На практиці цей процес не є лінійним. Зокрема, деякі етапи можуть проводитись декілька разів до отримання задовільного висновку, тобто поки не буде обрано найбільш доречний метод, особливо у тих випадках, коли оцінювання доступних джерел інформації може впливати на вибір методу трансфертного ціноутворення. Наприклад, у випадках, коли неможливо знайти інформацію щодо порівнянних операцій та/або зробити досить точні коригування, платник податків може обрати інший метод трансфертного ціноутворення та повторити наведений процесс знову.
Бенчмаркінговий аналіз є невід’ємним кроком процесу трансфертного ціноутворення. Його можна охарактеризувати як аналіз промисловості, конкуренції, економічних та регуляторних факторів та інших елементів, які впливають на платника податків та його середовище, а не лише у контексті розгляду окремих операцій, які досліджуються. Бенчмаркінговий аналіз допомагає зрозуміти умови, які необхідно порівняти у контрольованих операціях платника податків та неконтрольованих операціях.
Список використаних джерел:
1. OECD Discussion draft on transfer pricing documentation and CbC reporting [Electronic resourse]: [Website]. – Electronic data. – Mode of access: http://www.oecd.org/
2. Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб / [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/
3. Податковий кодекс України (зі змінами та доповненнями) / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Київ : Верховна Рада України, 1994-2018. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua
___________________________
Науковий керівник: Петрик Олена Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter