На сучасному етапі розвитку України забезпечення конкурентоспроможного функціонування виробничого підприємства обумовлює необхідність забезпечення економічної ефективності виробництва.
Ефективність виробництва – категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання [1].
Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого – результати виробництва (діяльності), які залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його використання.
Визначаючи основні фактори низької ефективності і конкурентоспроможності підприємств, необхідно зауважити недостатню ефективність управління й організацію праці, які є передумовою низької ефективності уже наявних виробничих потужностей. Впровадження нових поколінь технічних засобів, що здійснюються в рамках неефективно діючої системи управління , як правило, не забезпечує очікуваної віддачі. Цей самий фактор стримує освоєння передових технологій, що потребує вищого ступеня координації потокових процесів. Можна виділити дві ключові проблеми, що перешкоджають досягненню конкурентоспроможності, високої ефективності підприємств: низька економічність технологій, використовуваних для створення споживчої цінності, і складні методи організації і управління підприємством.
Взагалі всі заходи підвищення ефективності функціонування підприємств можна звести до трьох напрямків:
1) управління витратами і ресурсами;
2) розвитку й удосконалення виробництва та іншої діяльності;
3) удосконалення системи управління підприємством та всіма видами його діяльності [2].
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва. Виходячи з цього, одним із макроекономічних критеріїв ефективності виробництва стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці [3].
Основні чинники підвищення ефективності роботи підприємства полягають в підвищенні його технічного рівня, вдосконаленні управління, організації виробництва і праці, зміні обсягу та структури виробництва, поліпшенні якості природних ресурсів тощо [4].
Лише вміле використання всієї системи названих чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва.
Список використаних джерел
1. Бойчик І.М. Економіка підприємства : Навч. посіб. / І.М. Бойчик. – [вид. 2-ге, доп. і перероб.]. – К. : Атіка, 2007. – 528 с
2. Гетьман О.О. Економіка підприємства : Навч. посіб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал.. – [2-ге вид.]. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
3. Економіка підприємства : підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – [вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К. : КНЕУ, 2011. – 528с
4. Ковальчук І.В. Економіка підприємства : Навч. посіб. І.В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. – 697 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter