Вагоме значення для економічної безпеки національної економіки, соціального розвитку держави, економічних перетворень та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників набувають інноваційні процеси.
Значний науковий внесок в дослідження теоретичних проблем інновацій, інноваційної діяльності та її державної підтримки внесли такі вітчизняні вчені, як: Г. Добров, В. Александров, О. Лапко, А. Гальчинський, А. Соколовська, В. Геєц, М. Герсимчука, Ю. Іванов, І. Лукінов, М. Туган-Барановський та ін.
Суттєвими загрозами національній безпеці України виступають: 1) низький рівень фінансово-економічного імунітету держави; 2) швидка втрата країною конкурентоспроможності на тлі низькотехнологічної української економіки, втрата мотивів для впровадження інновацій, неефективне державне управління; 3) нарощування соціально-політичного конфлікту і загальногромадянської нестабільності. Причиною нестабільності виступає низький технологічний рівень виробництва.[1]За оцінками експертів Всесвітнього банку, для досягнення рівня розвитку США Україні потрібно загалом 4 трлн дол. США, тому реформування потребує система державного стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності та налагодження співпраці з представниками реального сектору економіки. [2]
В Україні склалися негативні тенденції щодо розвитку інвестиційної діяльності. Так, за під індексом інновацій Україна займає у 2012-2013 рр. 71 місце серед 144 країн, що на 19 позицій менше порівняно з 2008-2009 рр. [3] Серед причин такого положення є низький показник інноваційної спроможності, зменшення видатків підприємств на дослідження і розвиток, низький рівень державних закупівель новітніх технологій і продукції, зниження рівня конкурентоспроможності з використанням інноваційних підходів, зростання ресурсомісткості виробництва через зростання вартості енергоресурсів, відсутність відповідного науково-технологічного забезпечення вітчизняної продукції, невисока інвестиційна активність підприємств, негативні тенденції використання ресурсів, фінансова й ресурсна обмеженість регіонів.
Загрози інноваційно-інвестиційній діяльності в реальному секторі економіки України зосереджені у фінансовій сфері, зокрема: нестача власних коштів, великі витрати на нововведення, недостатня фінансова підтримка держави, високий економічний ризик, тривалий строк окупності нововведень, відсутність коштів у замовників.
Економічна безпека України на сучасному етапі розвитку залежить від активізації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств реального сектору економіки. Беручи до уваги високий рівень зношеності основних фондів і низький технологічний рівень виробництва, доцільно застосувати поєднання диференційованих податкових пільг, державної експертизи інноваційної складової проектів оновлення виробництва і метод «фарбованих коштів» з метою запобігання фінансово-економічних зловживань.
Список використаних джерел:
1. Мамалуй О. О. Про пріоритетні напрями забезпечення економічної безпеки держави / О. О. Мамалуй // Вісник Національної юридичної ака-демії України імені Ярослава Мудрого. — 2011. — № 4. — С. 18—27.
2. Токар В. В. Інноваційно-інвестиційна діяльність як основа економічної безпеки України на сучасному етапі розвитку світової економічної системи / В. В. Токар // Зб. наук. Праць «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К. : КНЕУ, 2012. –С. 203-211.
3. Касьянова Л. В. «Мотиваційна складова державної підтримки інноваційного розвитку»
___________________________________________
Науковий керівник: Нікончук Вікторія Віталіївна, старший викладач кафедри економічної теорії Національного університету державної податкової служби України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter