|
|
|
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ: ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
| |
| 11.04.2014 16:38 |
|
Автор: Комасюк Олександр Володимирович, Вінницький національний аграрний університет
|
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
На сучасному етапі податок на додану вартість є однією з найважливіших складових податкових систем 42 держав (17 європейських країн). На долю цього податку приходиться приблизно 13,8% податкових надходжень бюджетів країн (в Україні – 39,7%) і 5,5% валового внутрішнього продукту. Перевага, що віддається податку на додану вартість в цих країнах, обумовлена тим, що цей податок забезпечує державі значні надходження, за його допомогою набагато краще оподатковувати послуги і звільняти засоби виробництва [1].
Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, який виступає часткою новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів (робіт, послуг) і сплачується споживачем до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
В Україні податок на додану вартість був введений в дію 1 січня 1992 року, прийшовши на заміну податку з обороту і податку з продажу.
Сьогодні думка вчених щодо кількості методів, за якими можна визначати суму ПДВ не є одностайною. Так, К.Ф. Ковальчук та Т.М. Рева виділяють три методи розрахунку ПДВ: прямий, адитивний і метод заліку (відшкодування). Маслов Б.Г., та Амоша О.О., визначають чотири способи стягування податку: прямий адитивний (бухгалтерський), непрямий адитивний, метод прямого вирахування та метод непрямого вирахування (метод заліку) [2].
На практиці в основному застосовується четвертий спосіб оподаткування – непрямий спосіб вирахування.Передбачається що цей метод справляння ПДВ стимулює експорт, запобігає ухиленню від оподаткування за рахунок механізму взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань через конфлікт інтересів продавця і покупця, робить сумісною з податковими системами більшості торговельних партнерів України.
Методика дозволяє прогнозувати надходження податку, враховуючи зміни в кон’юнктурі внутрішнього попиту, в динаміці та структурі валової доданої вартості за видами економічної діяльності, зміни поточних і перспективних обсягів експортно-імпортних операцій.
ПДВ сьогодні є одним з найголовніших джерел формування бюджету та важливою фінансовою базою держави, що підтверджує аналіз структури надходжень до Державного бюджету.
У 2013р. фактичні показники надходження ПДВ не відповідали плановим. Розбіжність складала: у другому півріччі 2013 року – фактично надійшло податку на додану вартість – 467041,4 тис. грн., що складає 73,5% від доведених планових показників (доведені планові показники – 635236,4 тис. грн.) та 53,1% від загальних надходжень ПДВ 2013 року. Середньомісячний збір – 73294,0 тис. грн. В загальному за друге півріччя 2013 року фактично надійшло податку на додану вартість – 467041,4 тис. грн., що на 57410,8 тис. грн. ( на 12,3%) більше ніж у першому півріччі 2013 року [3].
Негативна тенденція щодо питомої ваги ПДВ у структурі доходів Державного бюджету спостерігається у 2007 р. та 2010 р. І це є дуже загрозлива характеристика для одного з найважливіших джерел податкових надходжень не лише в сучасній економічній системі України, але й у перспективі. До факторів, що сприяли зменшенню надходжень з ПДВ слід віднести, перш за все, скорочення обсягів виробництва і споживання у 2010 році внаслідок фінансово-економічної кризи. На показник надходжень ПДВ з ввезених на територію України товарів вплинуло зменшення обсягів імпорту.
На підставі наведених розрахунків бачимо, що ПДВ складає значну частину бюджетних ресурсів держави. Середнє значення його питомої ваги у доходах Державного бюджету за 2004-2013 роки становить 36,0 %; середнє значення частки ПДВ у ВВП України – 8,4 %. Питома вага ПДВ у формуванні доходної частини Державного бюджету за останні роки зросла з 24,3 % у 2004 році до 39,7% у 2013 році, а частка ПДВ у валовому внутрішньому продукті – з 4,8 % до 6,9 % відповідно [4].
Отже, можна стверджувати, що роль ПДВ як фіскального засобу в доходах Державного бюджету України є визначальною. Ця форма оподаткування перетворилася у вагоме джерело формування державних доходів. Проте, ПДВ не приносить такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, за доволі високої ставки і стрімкої інфляції стає одним із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також, ПДВ дещо напружує соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування цього податку, яке на сьогодні в Україні є однією із головних проблем адміністрування податкових платежів [5].
Список використаних джерел
1. Крисоватий A.I. Податкова система: Навчальний посібник / А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк // Тернопіль: Карт-бланш. – №1 – С.98-103;
2. Амоша О.О. Механізм оподаткування доданої вартості в Україні / О.О. Амоша // Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит”. – К., 2005. – 22 с.;
3. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://http://minrd.gov.ua/pro-minrd-ukraini/;
4. Напрями та механізми підвищення фіскальної та регулятивної ефективності ПДВ. Аналітична записка / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. niss.qov.ua/articles/247/;
5. Фомішин С.В. Засоби регулювання відшкодування ПДВ / С.В. Фомішин, Н.А.Вахновська // II Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». –2010. –№7 (25).–Ч. 5.–С 52-61.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter