:: ECONOMY :: ФОРМУВАННЯ СПРОМОЖНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ЗАСАДАХ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕТРАЛІЗАЦІЇ :: ECONOMY :: ФОРМУВАННЯ СПРОМОЖНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ЗАСАДАХ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕТРАЛІЗАЦІЇ
:: ECONOMY :: ФОРМУВАННЯ СПРОМОЖНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ЗАСАДАХ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕТРАЛІЗАЦІЇ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 26



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ФОРМУВАННЯ СПРОМОЖНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ЗАСАДАХ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕТРАЛІЗАЦІЇ

 
15.11.2019 12:06
Автор: Шаталова Людмила Семенівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, права та упраління бізнесом, Одеський національний економічний університет
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Розглядаючи децентралізацію та об’єднання територіальних громад як ключовий фактор економічного і соціального розвитку регіонів України, необхідно зазначити, що процес створення та розвитку територіальних громад дуже тісно переплітається з такими процесами і поняттями, як децентралізація, фінансова децентралізація, територіальний устрій. 

Під децентралізацією будемо розуміти систему управління, яка сприяє розширенню повноважень і влади місцевих адміністративних органів і установ суспільного самоврядування. Основною місією децентралізації в Україні є «передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізувати найбільш успішно» [1, с. 99]. 

Розрізняють такі види децентралізації [2-8]: 

політична: делегуванням політичної влади на місця – субнаціональним органам управління, які політично підзвітні місцевим виборцям;

адміністративна: передача певних управлінських функцій (розширення прав і компетенцій) місцевим органам влади; 

ринкова: питання оптимізації виробничих процесів на засадах використання ринкових механізмів;  

економічна: запровадження делегування та повного скасування обмежень на приватний бізнес, який конкурує з державними підприємствами; 

фіскальна: передача ресурсів з центра на місця, тобто розширення прав і компетенцій органів місцевого самоврядування у сфері місцевих фінансів;

бюджетна: набуття органами місцевого самоврядування видаткових повноважень щодо забезпечення власних самоврядних функцій шляхом розподілу видаткових повноважень між рівнями бюджетної системи, делегованих повноважень, розширення фінансової автономії місцевих бюджетів шляхом спрощення процедури здійснення місцевих запозичень, розширення доступу до вітчизняного та міжнародного фінансового ринку.

Останні дві у сукупності утворюють такий вид децентралізації як фінансова. Вона є найбільш повним і, можливо, найбільш прозорим видом децентралізації, оскільки прямо пов’язана з бюджетними практиками; підвищує рівень конкуренції серед місцевих органів влади, забезпечує зростання ефективності, тому, що органи місцевого самоврядування мають більш точну інформацію про потреби своїх резидентів на відміну від центральної влади.

Основними принципами фінансової децентралізації є принцип відповідності, централізованого перерозподілу, фінансового вирівнювання, національних бажаних благ, сутність кожного з них наведено у табл. 1.




До основних проблем, які обумовлюють реформування адміністративно-територіального устрою України, слід віднести такі, як: деградація системи сільського розселення в наслідок прискореної депопуляції населення в малих сільських радах; відсутність єдиної системи та порядку віднесення населених пунктів до категорій сіл, селищ, міст;  невідповідність статусу адміністративно-територіальної одиниць та їхнього кадрового, ресурсного та організаційного потенціалу; відсутність чітких критеріїв утворення районів, районів у містах.

Спроможність об’єднаних територіальних громад у широкому розумінні цього поняття включає ресурсний потенціал та високий рівень і якість життя громадян, надання їм переважної більшості послуг як з боку місцевого самоврядування, так і від державної влади.  До основних показників, які можуть характеризувати ступінь розвитку новоутворених територіальних громад належать показники добробуту мешканців громад, а саме: збільшення кількості населення, що мешкає на даній території;  зростання тривалості життя мешканців; скорочення дитячої смертності (до одного року); скорочення смертності населення у працездатному віці; зростання доходів населення громади; підвищення рівня і якості доступності медичних послуг;  підвищення якості освіти. 

Отже, важливим суб’єктивним чинником у процесах регіонального розвитку є розпочата реформа децентралізації. Аналіз нормативно-правових документів [8-15] дає можливість сподіватись на успішність реалізації заходів щодо регіонального соціально-економічного розвитку. Нові підходи до державної регіональної політики розвитку передбачають орієнтацію на децентралізацію державної влади, партнерство між різними її рівнями та із неурядовим сектором, взаємозалежність економічного розвитку та рівня самодостатності регіонів.

Реформа децентралізації, яка відбувається останнім часом в Україні загалом призвеле до позитивних зрушень. Однак, децентралізаційний поступ є нерівномірним. Проблеми децентралізації існують у всіх регіонах України. У більшості випадків вони є схожими, хоча іноді мають власну специфіку. Загалом на заваді об’єднанню територіальних громад стоять: спротив з боку окремих зацікавлених сторін (сільських голів, представників районної влади), небажання деяких громад, що збагатилися внаслідок фінансової децентралізації, об’єднуватися, а також брак інформації та загальна недовіра громадян до реформ. Не останню роль у процесах децентралізації відіграє й недосконалість законодавства. Так, незважаючи на створене широке нормативно-правове підгрунття, наразі ще існує низка питань, які потребують врегулювання. Зокрема, законодавством не врегульовано механізм співробітництва між територіальними громадами, які знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, що перешкоджає підвищенню якості надання суспільних послуг, занадто затягуються строки прийняття рішення про співробітництво, що перешкоджає використанню фінансових ресурсів  протягом одного календарного року, розподіл повноважень між центральними та місцевими органами влади в деяких випадках здійснено без належного аналізу та оцінки наслідків передання певних функцій на нижчі рівні тощо. 

В даний час в Україні перетнулися проблеми фінансування видатків розвитку на місцевому рівні з новими викликами, що диктуються сучасними реформами в країні, які доводять необхідність кардинальних змін у практиці управління фінансовими ресурсами не тільки на рівні держави, але й її регіонів, територіальних громад з метою усунення диспропорцій фінансової забезпеченості окремих територій, зниження напруги у міжбюджетних відносинах. Аналіз місцевих бюджетів України свідчить про те, що існуючі підходи до їх формування не створюють для місцевих органів влади економічних стимулів до розвитку своїх регіонів, розширенню власної податкової бази та до ефективного використання бюджетних коштів. Спостерігається тенденція до росту залежності місцевих бюджетів від централізованих рішень. В системі органів місцевого самоврядування розподіл функціональних і витратних повноважень здійснюється без обліку принципу фінансових можливостей цих органів. За бюджетами сіл, їх об’єднаннями, селищами, містами районного значення закріплено однаковий перелік функціональних і витратних повноважень. Органи місцевого самоврядування і сьогодні залишаються позбавленими впливу на базу оподаткування, ставки, правила адміністрування податків, які визначаються на центральному рівні. Відсутні також повноваження ОМС щодо мобілізації ресурсів, пов’язаних із детінізацією економіки, легалізацією заробітної плати.

Механізми фінансування шляхом передачі між бюджетами різних рівнів трансфертів видозмінено шляхом упровадження нової системи вирівнювання за закріпленими загальнодержавними податками (податком на прибуток і податком на доходи фізичних осіб) залежно від рівня надходжень на одного жителя. Решта платежів вирівнюванню не підлягають і залишаються в розпорядженні місцевих бюджетів. Це сприяє ресурсному забезпеченню місцевих бюджетів та стимулює ОМС до залучення додаткових надходжень і розширення бази оподаткування. Зміни в структурі міжбюджетних трансфертів для різних рівнів місцевих бюджетів передбачають ліквідацію всіх існуючих видів спеціалізованих трансфертів та впровадження замість них універсальних дотацій і субвенцій. Введено довгострокові порядки використання коштів за субвенціями, а невикористані кошти за даним видом трансферту в кінці року не вилучаються до державного бюджету, а спрямовуються на оновлення матеріально-технічної бази відповідних закладів (освітніх, медичних). Але незважаючи на всі перетворення бюджетної системи України, досі поточні видатки переважають над видатками розвитку. Це значно обмежує розвиток територій та підвищує залежність управлінських рішень ОМС від центральної влади, яка в більшості випадків у ручному режимі розподіляє фінансовий ресурс між конкретними територіальними громадами. Включення основних видів фактичних витрат місцевих бюджетів до складу витрат, які враховуються при визначенні обсягів дотацій вирівнювання, не стимулюють місцеві органи влади до раціонального використання бюджетних коштів. У фінансуванні витрат з кожним роком все більш важливу роль відіграють трансферти з державного бюджету, за рахунок яких фінансується більш ніж половина витрат місцевих бюджетів (без бюджету м. Києва). Переважна частина трансфертів (45%) має цільове призначення. 

Отже, основні проблеми, що негативно впливають на процеси децентралізації на всій території України, - це ігнорування під час ухвалення законодавчих актів регіональних і місцевих вимірів, відсутність аналізу та визначення рівня влади, найефективнішого у прийнятті рішень для досягнення поставлених цілей. Розвиток територіальної громади на локальному рівні можливий лише за умови формування правильної державної політики та політики органів місцевого самоврядування, побудованій на засадах фінансової децентралізації.

Список використаних джерел:

1. Об’єднання громад // Децентралізація влади. [Електронний ресурс]. URL: http://decentralization.gov.ua/region   

2. World Bank Decentralization in the transition economies: challenges and the road ahead, Poverty Reduction and Economic Management Unit, Europe and Central Asia. 2001. P. 3-11  

3. Місцеве самоврядування в умовах децентралізації повноважень : навч. посіб. [А.П. Лелеченко, О.І. Васильєва, В.С. Куйбіда, А.Ф. Ткачук]. К. : рада Європи, 2017. 110 с.

4. Н.О. Бикадорова. Фінансова децентралізація місцевого самоврядування / Н. О. Бикадорова // Економічний вісник Донбасу. 2010. № 2(20). С. 145-151.

5. Сало Т. В. Децентралізація фінансової системи: стан та оцінка рівня в Україні / Т. В. Сало // Ефективність державного управління. 2013. Вип. 35. С. 324-330. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/efdu_2013_35_42.pdf.

6. Усков И.В. Децентрализация как основа становлення фінансово самостоятельных местных органов власти / И.В. Усков // Бізнес Інформ. Серія «Регіональна економіка». 2012. Вип. 3. С. 107-110. 

7. Досвід об’єднання територіальних громад на сході України: економіко-правові аспекти : колективна монографія / За наук. ред. В.А Устименка та І.В. Заблодської. НАН України. Інститут економіко-правових досліджень. – К. : ТОВ «ВІСТКА», 2018. 210 с.

8. Бюджетний Кодекс України № 2456- VI від 08 липня 2010 р. [Електронний ресурс]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

9. Про засади державної регіональної політики : [Електронний ресурс] : Закон України від 5 лютого 2015 року № 156-VIII //Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156-19.

10. Про добровільне об’єднання територіальних громад : [Електронний ресурс] : Закон України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII //Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157-19.

11. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи : [Електронний ресурс] : Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII //Офіційний сайт Верховної Ради України. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19.

12. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 // Офіційний сайт Верховної Ради України. URL : http://zakon0.rada.gov.ua//laws/show/385-2014-%D0%BF; 

13. Зміни, що вносяться до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. № 1089 // Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua//1089-2017-n

14. Про добровільне об'єднання територіальних громад: Закон України № 157-VIII від 05.02.2015. [Електронний ресурс]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/157-19. 

15. Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад: Постанова КМУ № 214 від 08.04.2015. [Електронний ресурс]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ
29.11.2019 11:39
УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМИ ФАКТОРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
29.11.2019 10:53
ПІДТРИМКА ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ ЗАПЧАСТИН Й ДЕТАЛЕЙ ДЛЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ЇХ РОЗВИТКУ
28.11.2019 17:56
РИНОК СИРУ В УКРАЇНІ: СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
28.11.2019 17:45
ВПЛИВ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ НА СТРУКТУРУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
28.11.2019 17:22
ПРОБЛЕМИ МАЛИХ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
27.11.2019 16:24
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
27.11.2019 15:21
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РИНКУ СОКІВ В УКРАЇНІ
27.11.2019 15:08
ОЦІНКА ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ВІННИЧЧИНИ
27.11.2019 10:31
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
26.11.2019 19:36




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.218 сек. / Mysql: 1367 (0.169 сек.)