Інноваційність та креативність знань неможливе без трансформації системи університетської освіти. Безумовно, ця нова система освіти має певні недоліки. Багато прибічників старої школи, вважають, що існує небезпека перетворення ЗВО в чисто комерційні структури. Проте, ми вважаємо інакше: розширення практики і теоретичних напрацювань піднесе ЗВО на новий рівень призначення.
Це твердження є справедливим відносно західних країн Європи, проте найбільше воно відносить до нашої системи освіти, яка знаходиться в етапі перетворення. Студентські стартапи – ключовий важіль комерціалізації знань [2, c. 119]. Саме тому, доречним стає вивчення досвіду впровадження стартапів при університетах деяких країн світу.
На рис. 1 наведені найбільш поширені сфери реалізації студентських стартапів у країнах світу за 2018 рік.
За даними рис. 1 можна спостерігати, що у США найбільша частина студентських стартапів відведена проектам сфери програмного забезпечення. У Китаї студентські стартапи зосереджені на індустріальних технологіях – близько 14%. У Швеції лідирують стартапи зі сфери електроніки. Англія – стартапи у сфері сільського господарства.
У всіх розглянутих країнах група «інші» включає сфери, які реалізують у області екології, природокористування та у соціальній сфері (близько 1%).
Ще однією особливістю студентських стартапів США є те, що вони (за останні роки) були розпорошенні між різними сферами життєдіяльності та не відносились до одного конкретного сектору. Це пояснюється тим, що студентські стартапи розвивають свій бізнес в різних галуззях: сільському господарстві, ветеринарній медицині, «зелених» технологіях, обладнанні і багатьох інших.
Німеччина – країна, де розквітають ІТ підприємства. Відтак, студенти зосереджують свій бізнес у інформаційних технологіях та програмному забезпеченні.
Отже, аналіз засвідчує, що студентські стартапи розглянутих країн, привабливі у сфері програмного та сервісного забезпечення. Для України успіх студентського стартапу залежить не лише від сфери реалізації проекту, а й від фінансування та підтримки з боку держави.
Список використаних джерел:
1. Хромова Д. Д., Антоненко К. В. Сучасні світові тенденції розвитку стартапів на світовій арені. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 19. Ч. 3. 2018. С. 123-127.
2. Stagars М. University Startups and Spin-Offs: Guide for Entrepreneurs in Academia. 2015. 235 р.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter