|
|
|
УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
| |
| 08.06.2010 20:47 |
|
Автор: Патрабой Віталій Борисович, студент Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
|
[Облік і аудит. Бухгалтерський облік. Управлінський облік. Податковий облік. Контроль і ревізія] |
У ході здійснення господарських операцій підприємства вступають з іншими господарюючими суб'єктами в певні економічні взаємовідносини, наслідком яких є виникнення зобов'язань. Зобов'язання є основним джерелом формування засобів для більшості сучасних підприємств і тому виступають суттєвою складовою частиною господарських операцій економічних суб'єктів з точки зору їх фінансової стабільності. Через це актуальними стають питання методики оперативного контролю зобов'язань з метою надання повної і правдивої інформації для прийняття управлінських рішень щодо визначення фінансового стану підприємства, результатів його діяльності та розвитку у подальшому майбутньому.
Характерною ознакою зобов'язань є часові межі. Так, в залежності від строку виконання зобов'язання поділяють на:
- поточні, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців;
- довгострокові - це всі зобов'язання, які не є поточними;
- забезпечення, тобто зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення;
- непередбачені зобов'язання, що можуть виникнути внаслідок минулих подій та існування якого може буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій.
За часом виникнення зобов'язань їх можна поділити на реальні (що виникли і не припинили своєї дії) і майбутні (умовою виникнення яких є обставини, відносно яких невідомо, стануться вони чи не стануться).
В умовах ринкової економіки, коли ризики для суб'єктів господарювання досить високі, різко повинна зрости роль оперативного контролю.
Оперативний економічний контроль полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами.
Застосування контролю в оперативному управлінні зобов'язаннями підприємства передбачає створення двох взаємопов'язаних стадій контрольно-аналітичного процесу, до яких належать:
- попередній аналіз і контроль окремої операції, наслідком якої буде створення відповідного зобов'язання;
- оперативний аналіз і контроль руху зобов'язань внаслідок здійснення господарських операцій протягом оперативного періоду.
Перша стадія контрольно-аналітичного циклу маг на меті визначення законності і доцільності здійснення операції, а також оцінку її майбутніх економічних наслідків. Головною особливістю застосування попереднього аналізу і контролю в оперативному управлінні зобов'язаннями є обмеження періоду прогнозування визначених параметрів керованого об'єкту відповідно до функцій оперативного управління.
Попередній аналіз спрямовано на оцінку очікуваних економічних результатів здійснення операції, а саме: визначення вартості залученого капіталу; обґрунтування вибору джерел фінансування; оцінку економічних наслідків створення додаткових зобов'язань; розрахунок і обґрунтування доцільності очікуваних змін фінансового стану внаслідок зміни структури зобов'язань; визначення очікуваних величин доходу і витрат за даною операцією та розрахунок впливу цих показників на фінансові результати діяльності підприємства; визначення та обґрунтування розрахункової величини необхідного залучення капіталу з зовнішніх джерел фінансування; Важливим елементом попереднього аналізу є визначення ризикованості операцій, пов'язаних зі створенням зобов'язань, та оцінка реальності встановлених термінів повернення суми основного боргу і виплати відсотків за кожним джерелом фінансування.
Попередній контроль зобов'язань значною мірою ґрунтується на даних попереднього аналізу і спрямовується на запобігання прийняттю рішень, що суперечать чинному законодавству або реалізація яких з високим ступенем ймовірності призведе до негативних економічних наслідків. На стадії попереднього контролю перевіряють доцільність кожної операції, її відповідність стратегічним напрямам розвитку підприємства, вимогам чинного законодавства та інших нормативних документів, які регулюють фінансово-господарську діяльність суб'єктів економіки.
Особливістю другої стадії оперативного аналізу і контролю зобов'язань є спрямованість на створення інформаційного забезпечення системи управління протягом операційного циклу: в момент здійснення або безпосередньо після здійснення фінансово-госпо¬дарських операцій.
Оперативний аналіз спрямовано на дослідження динаміки зобов'язань та її впливу на зміну показників фінансового стану і потенційного банкрутства підприємства. Дані оперативного аналізу використовуються як первинна фактографічна інформація оперативного контролю.
На момент здійснення операції оперативному контролю піддаються своєчасність документального оформлення операції, правильність заповнення реквізитів первинних документів, відповідність бухгалтерських записів характеру і змісту операції. Протягом операційного періоду оперативний контроль спрямовано на виявлення відхилень визначених параметрів досліджуваного об'єкту від стандартів контролю, їх якісну і кількісну оцінку та розробку і обґрунтування заходів щодо усунення причин небажаних відхилень.
Одним із завдань оперативного аналізу і контролю є забезпечення постійного надходження в систему управління інформації щодо змін складу і структури зобов'язань внаслідок здійснення операцій з залучення коштів та відшкодування боргів. У побудові системи постійного спостереження за рухом зобов'язань важлива роль належить моніторингу термінів створення зобов'язання, погашення основного боргу за зобов'язанням, сплати відсотків за коштами, залученими на платній основі.
Система моніторингу як механізм здійснення постійних спостережень за рухом зобов'язань, має на меті: своєчасне виявлення наближення термінів відшкодування основного боргу та поточних розрахунків; виявлення і оцінку суттєвості відхилень фактичних термінів від стандартів контролю, які встановлюються за аналогічними термінами відповідної угоди; встановлення причин виявлених відхилень; оперативне втручання з метою нормалізації стану розрахунків за зобов'язаннями підприємства.
Здійснення моніторингу зобов'язань в системі оперативного управління підприємством ґрунтується на застосуванні методики загального аналізу, яка дозволяє дослідити динаміку об'єкту спостережень за загальною величиною, складом і структурою та кількісно оцінити його відхилення від стандартів контролю за попередньо визначеними параметрами.
Крім абсолютних показників, до яких належать, суми надходжень коштів у зобов'язання, суми погашення боргу та суми поточних витрат на сплату відсотків, а також відхилення від встановлених термінів здійснення виплат за зобов'язаннями, підприємство може здійснювати моніторинг ризиків зобов'язань.
Основними етапами побудови системи моніторингу руху зобов'язань підприємства є: формування і обґрунтування системи аналітичних показників для постійного спостереження і оцінки поточних змін об'єкту оперативного управління; визначення джерел первинної інформації; розробка алгоритмів розрахунку аналітичних показників; розробка і обґрунтування стандартів контролю; визначення періодичності формування інформаційної бази моніторингу зобов'язань; визначення характеру оперативних управлінських рішень залежно від параметрів виявленого відхилення фактичних даних від стандартів контролю.
e-mail: 9_marisha@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter