Використання новітніх технологій комунікації та зв’язку є важливим фактором у процесах формування стратегії регулювання земельних відносин на засадах сталого розвитку. Сфера регулювання земельних відносин в Україні розвивається без врахування сучасних потреб громадськості та їх участі у вдосконаленні процесів екологобезпечного використання земельних ресурсів. Залучення громадськості до виявлення прогалин в процесах регулювання земельних відносин забезпечуватиме можливість коригування програм екологічного управління. „Сrowd”, що в перекладі з англійської означає “натовп” та „sourcing” – “використання ресурсів” сформували термін „краудсорсинг”, трактування якого визначив Дж.Хау в 2006 році, як організацію праці групи людей над будь-якими завданнями для досягнення суспільних благ [1]. Краудсорсинг, як стверджує Андрєєва Н.М., являє собою заснований на використанні соціальної активності інформаційний проект, що переслідує мету квазі-суспільного пошуку вирішення поставленого завдання із залученням мінімальної кількості фінансових витрат та створенням перспективи відтворення отриманого результату у власних бізнесових процесах [2]. У зв’язку із поширенням інформаційних технологій перспективними джерелами фінансових ресурсів стали такі онлайн механізми, як: краудфандінг (Crowdfunding), акціонерний краудфандінг або краудінвестінг (Equity Crowdfunding, Crowdinvesting), рівноправне кредитування (між фізичними особами або між фізичними особами та бізнесом, відповідно P2P та P2B Lending) через спеціальні Інтернет-майданчики [3]. Краудфандінг є способом залучення коштів на фінансування проектів, стартапів шляхом збирання добровільних пожертв через інтернет-платформи, проведення благодійних заходів тощо [4]. Погоджуємось із даним твердженням і вважаємо, що зацікавленість суспільства із широким залученням «on-line»-громадськості до розробки краудсорсингових, краудфандингових, краудінвестінгових, краудлендінгових платформ найбільш повною мірою відповідає альтернативному варіанту досягнення збалансованості земельних відносин з врахуванням інформаційних технологій та посилення екологізації розвитку територій, що дає змогу досить вдало поєднати Інтернет-можливості, інформаційні та фінансові технології. При розробці механізмів щодо охорони та відтворення земельних ресурсів дані платформи можна використовувати з метою акумулювання та мобілізації ресурсів значної кількості громадських та державних інституцій, а також зацікавлених осіб для вирішення проблемних питань стосовно поліпшення стану земельних ресурсів та визначення напрямів стратегування земельних відносин на перспективу.
Так, краудсорсингові платформи, можна використовувати для інформування широких мас населення та інтерактивного нанесення на картографічну основу екологонебезпечних об'єктів та необхідності здійснення рекультивації порушених та деградованих земель, залуження чи заліснення малопродуктивних земель, здійснення екологічного аудиту та екологічної паспортизації територій тощо. При допомозі краудфандингової платформи можна залучати кошти для практичної реалізаціїї даних проектів в процесі надання земель на правах емфітевзису, суперфіцію, концесії чи оренди.
Вагомим фактором функціонування краудсорсингової платформи є достовірність інформації. Організаційні аспекти застосування інформаційного забезпечення залежать від якісно підібраних вихідних даних. Вихідні дані відображають відомості про стан земельних ресурсів, відносин що виникають в результаті характеру використання земель, і, які вводяться в процес інформаційної обробки або виводяться з нього. При виборі найбільш оптимального та ефективного управлінського рішення щодо регулювання земельних відносин використовуються методи її отримання завдяки супутниковим технологіям, аерофотозніманню, автоматизованим і наземним приладам та інструментам. Виділяються напрями отримання вихідних даних із сфери географії, геодезії, геології, ґрунтових обстежень і т.д. та здійснюється моніторинг інформаційних джерел (земельний моніторинг, використання генеральних схем планування території України або ж моніторинг довкілля). Інформаційною базою для даного процесу є відомості державних кадастрів, офіційність, актуальність та достовірність даних яких гарантуються державою. Кадастрові ГІС-технології приймають вхідну інформацію, обробляють, зберігають та формують нові бази даних і в подальшому видають нової якості, систематизовану, знову ж таки, інформацію. Для забезпечення вище згаданих цілей на даний час державою ведуться наступні кадастри: земельний, (як базовий), лісовий, водний, містобудівний, родовищ і проявів корисних копалин, природних територій курортів, лікувальних ресурсів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тваринного світу, рослинного світу і антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів.
В кадастрових системах трансформується інформація отримана з документальних джерел у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації, таблиць, тексту тощо. ГІС після обробки отриманої інформації та формування бази даних здійснює
На етапі постачання інформації відбувається поширення інформації через засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса), сучасні електронні носії (інтернет ресурси), рекламу, піар-технології, просвітництво, навчальні заходи (стажування, підвищення кваліфікації), отримання і обмін досвідом на конференціях, симпозіумах, круглих столах, нарадах, колегіях, громадських слуханнях; впровадження у галузі промислового виробництва, управління, наукової діяльності, територіальних громад; та розробка заходів з регулювання на основі використаної інформації, що передбачені на перспективу як для сучасних, так і для майбутніх поколінь.
Перевагами краудсорсингу в процесі екологізації земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення, водного фонду, населених пунктів чи інших земель будуть: охоплення великої чисельності зацікавлених осіб через залучення соціальних мереж, Інтернет-сайти, ЗМІ тощо, що забезпечить здійснення масової оцінки перспективності проекту; оптимізація доступу до фінансування; можливість отримання додаткового прибутку у зв’язку з невисокою вартістю віддалених трудових ресурсів; розподіл загроз та ризиків; можливість отримання значної кількості недорогих готових рішень чи актуальних пропозицій в досить незначному проміжку часу; створення підґрунтя для формування ринків регіональних послуг; формування нових ландшафтів на рекультивованих, покращених, відновлених територіях. Але на законодавчому рівні поки що немає закріпленого підґрунтя, що забезпечує регламентацію даних проектів, та державне стимулювання щодо підтримки краудлендінгового інвестування тому і результативність функціонування краудсорсингових, краудфандингових та краудлендінгових платформ залежить від високої активності та зацікавленості їх відвідувачів. Тому, необхідним є не лише популяризація застосування і активне впровадження в практику уже реалізованих та успішно діючих даних технологій, але й здійснення громадського контролю та нагляду за реалізацією екологоорієнтованих проектів у відповідності до затребуваності громадянським суспільством.
Список використаних джерел:
1. Howe J. The Rise of Crowdsourcing. Wired [Електронний ресурс] / Jeff Howe. – 2006. – Режим доступу: http://www.wired.com/2006/06/crowds
2. Андрєєва Н.М. Краудсорсингова платформа в системі екологічного управління підприємствами агропромислового комплексу України. / Н.М. Андрєєва, В.А.Козловцева – Економічні інновації. - 2014.– Випуск № 58 – с.18-27.
3. Collins L., Swart R., Zhang B. The Rise of Future Finance: the UK Alternative Finance Benchmarking Report. – Режим доступу : https://www.nesta.org.uk/sites/default/files/the_rise_ of_future_finance.pdf
4. Ферчук А. Кредити без посередників. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/business/krediti-bez-poserednikiv-vitchiznyanim-pozichalnikamproponuyut-samim-shukati-sobi-kreditoriv.html.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter